ЕҐОЦЕНТРИЗМ УКРАЇНЦІВ І ЗАХОПЛЕННЯ АРИСТОВИЧЕМ
1 min read
Час від часу писатиму про таке, бо під час війни вважаю важливим. Навряд вказана світоглядна помилка буде виправлена, але…
Українці настільки егоцентричні, що світ довкола обмежують собою. Не всі, але таких чимало. Власний досвід люди щиро проектують на широкий загал — і заперечують загальні тенденції. Бо той, хто їх заперечує, тенденціям не слідує.
Ось приклад. Цільова і вдячна аудиторія Арестовича — жінки віком 45+. Чому так, треба писати брошуру. Просто Олег Винник виїхав і не дає концертів. Але варто написати чи сказати про це — і прозвучать обурені голоси: “Я — жінка такого віку, і я ненавиджу Арестовича! Я ніколи не слухала Винника! Оббріхуєте!” Ні, не оббріхую. Бо таких голосів у коментарях прозвучить хай з десяток.
Проте загальної тенденції це не перекреслить. Якщо ви щось робите/не робите — це зовсім не означає, що ваші думки та дії повторює та сама більшість, здатна на щось позитивно чи негативно вплинути.
“Я не читатиму Українську правду!” “Я не дивлюся Єдиний марафон!” “Я підтримую ЗСУ!” “Я ненавиджу російське!” Достойно похвали. Проте це, на жаль, не означає наявність стосовно вашого достойного вибору суспільного консенсусу.
Тому 2014 року почалася війна: реально мільйони співгромадян думали не так, як я, ми, ви. А нинішня гаряча фаза цю більшість нікуди не поділа. Вона слухає Арестовича незалежно від того, скільки вам років, і вашої до нього персональної відрази.

Нехай нас почує світ!
Чи ви додали свій підпис до Звернення?
Додайте свій підпис зараз!
Щоб додати ваш підпис, вишліть на ел. пошту ukrainainternational@gmail.com свої ім‘я та прізвище, вкажіть рід занять і посаду, а також місто, штат (регіон) і країну свого проживання.