ЗЕЛЕНСЬКИЙ VS ПОРОШЕНКО
1 min read
Ми зазвичай обминаємо цю тему, оскільки обговорення її зводиться до обговорення особистостей, а не явищ і проблем. Володимир Мартинюк — палкий прибічник колишнього предидента України — вжив щодо цього контексту «екзистенціональна загроза», позичивши вираз із мови війни РФ в Україні. У такий спосіб протистояння Зеленського й Порошенка включено у контекст цієї війни, і В. Мартинюк переконаний, що якби президентом України залишався його улюбленець, Путін широкомасштабну війну не розв‘язав би. Публікуємо текст пана Мартинюка у порядку обговорення.
Екзистенціальна загроза = Смертельна загроза
Вся теперішня воєнна і пропагандистська агресивність Росії формулюється і пояснюється новим терміном “екзистенціальна загроза”. Аби всі розуміли, “екзистенціальна загроза” — це загроза життю.
Якщо коротко — то це та сама “екзистенціальна загроза”, яка змушує вовка з’їсти ягня, — бо якщо він його не з’їсть, то йому, аби поїсти, прийдеться нападати на кабана чи навіть на ведмедя. Що, скоріше всього закінчиться для того вовка гарантованою смертю.
Зовсім недавно я зрозумів, що відома всім нам, і досі зовсім не зрозуміла “українська” порохофобія має ті самі ознаки похмурої і фатальної “екзистенціальності”… Тобто не тільки на Росії, але в й Україні є люди (і їх багато) для яких Порошенко є смертельною загрозою — навіть якимось ангелом смерті.
На щастя, їх значно менше від тих, які відчувають і розуміють, що головна загрозу — від Росії, а не від тих чи інших політиків України. На жаль, їх дуже багато у теперішній українській владі.
Тому що цю владу багато українців вибирали “для миру, спокою і щастя в Україні”. Але хтось зовсім інший, вибрав для України і українців війну і смерть.
Був би в лютому 2022 року президентом України Порошенко, Путін на неї би не напав, хоча б тому, що не сталося б так зненацька, як 24 лютого 2022 року. Але президентом був Зеленський, і саме це спокусило Путіна до безглуздо-авантюрного нападу на Україну.
Тому що і його “розвідка”, і розвідки західних країн доповідали, що Україна покірно ляже до ніг Путіна протягом щонайбільше трьох днів.
Таким чином, Зеленський дійсно увійшов в історію — як те, що спокусило Путіна піти на цю, як виявилося, згубну і безглузду авантюру. Як хробачок, на який клюнула голодна і нерозумна риба по імені Путін. Який підвісив на гачок історії не тільки себе, але й цілу Росію.
З огляду на це, мені чомусь пригадується старий анекдот. Маленькі хробачки запитують маму хробачиху. “А де ж наш папа? — і мама їм каже: він, разом з друзями, поїхав на рибалку”.
Тобто “екзистенціальна загроза для Росії” з боку України є дуже споріднено з тією “загрозою”, яку відчувають і не приховують як в Росії, так і в Україні по відношенню до Порошенка.
Я зрозумів це зовсім недавно, коли почав уважно і старанно аналізувати конкретні прояви цієї, до цього моменту, незрозумілої менв ненависті до Порошенка у цілком конкретних і знайомих мені людей.
Виявилося, що причиною цього є “совок” — і це зовсім не марґінальний совок “лузерів перестройки” та всього іншого, що творилося після розпаду СРСР, а, так би мовити, совок “елітарний”. “Совок” тих , які сьогодні вважають себе в Україні “успішними”. Успішними в неуспішній країні, в неуспішній напівкримінальній економіці і в майже повністю криміналізованій політичній системі.
Чому “успішними”? А тому, що всі інші українці, на їх думку, живуть гірше, ніж вони. Хоча б чуть-чуть — але гірше. Тому, що добре і погано — це поняття відносне: якщо комусь гірше, ніж мені, то мені легко повірити в те, що я живу краще.
Тому відкрию всім вам страхітливу правду: всі ті, які вважають Порошенка страхітливою небезпекою і загрозою, і є саме тими, які завели Україну в теперішню катастрофу і біду.
Від УСІМ:
Володимирові Мартинюкові як адептові П. Порошенка невтямки, що саме президентство Порошенка є причиною того, що внаслідок його поразки до влади прийшов В. Зеленський.
Замість того, щоб здійснювати в Україні системні зміни й будувати успішну Україну, Порошенко грався в позірні реформи (півтори сотні!), жодна з яких не стала незворотною.
Про це передусім свідчать три ключові реформи, об‘єднані слоґаном «Армія. Мова. Віра». Армія перейшла в руки Зеленського недореформованою і недоозброєною. Мовне законодавство не працює. Єдину Українську православну церкву не створено.
Прикметно, що якраз недостатня озброєність ЗСУ, засилля «русского міра» в освіті, просвіті та ЗМІ України, а також сила впливу УПЦ МП в суспільстві якраз і стали причинами того, що Путін вирішив піти війною проти України, зрозумівши, що Зеленський не виправдав його сподівань (не виконав своїх передвиборчих обіцянок) і повернув свій погляд на Європу.
Чи може Порошенко повернутися в президентство? Теоретично може. Практично ж це можливо лише після того, як він добре осмислить своє президентство, усвідомить і визнає свої помилки, а головне — продемонструє стратеґічне бачення перспектив розвитку України й запропонує науково обґрунтовану програму системних змін.
До теми:
Будапештський формат: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 294 с.
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.
* * *
Нехай нас почує світ!
Чи ви додали свій підпис до Звернення?
Додайте свій підпис зараз!
Щоб додати ваш підпис, вишліть на ел. пошту ukrainainternational@gmail.com свої ім‘я та прізвище, вкажіть рід занять і посаду, а також місто, штат (регіон) і країну свого проживання.
