June 25, 2022

УСІМ | UWIN

Українська світова інформаційна мережа | Ukrainian Worldwide Information Network

У ПОШУКАХ ГОМЕОСТАЗУ

1 min read

22 червня… А також 119 день новітньої війни…

Проситься банальне питання, яке задають собі мільйони — чому людям на Землі не живеться в мирі і злагоді?

Питання майже риторичне, Сьогодні воно більше на озброєнні популістів і пропагандистів, аніж філософів і соціальних політтехнологів.

А насправді ж, гадаю, відповіді на це питання не існує. Або вона дуже незручна для свідомості людини.

Спробую трохи заглибитись у тему. Бачу тут кілька аспектів.

Перше. Ми — біологічні істоти. Хоч ми й на вершині харчового ланцюжка, але підпорядковані законам біологічного виживання. Весь біологічний світ, починаючи з мікробів і бактерій знаходиться в постійній драматичній боротьбі за життя. Перемагають то одні то інші, але інколи вони досягають хиткої божественної рівноваги, яка має свій термін — ГОМЕОСТАЗ.

Якщо розшифрувати визначення, то воно звучатиме так: це система узгоджених реакцій, спрямованих на забезпечення, підтримання або відновлення сталості внутрішнього середовища організму.

Отже, гомеостаз – це певний баланс сил, який дає можливість будь якій системі стабільно розвиватися кількісно і якісно, доки якісь зовнішні чи внутрішні чинники не порушать цей баланс.

Хоч ми й на вершині біологічного світу, але не варто нам цим пишатися, бо людство так і нерозширило й не подолало поки що рамок свого існування. Ми продовжуємо варварськи харчуватися, масово вбиваючи живих тварин заради м”яса. Хоча могли б уже синтезувати штучний білок і відмовитися від нищення живих істот.

Другий аспект. Один із вірогідних способів вирватися за рамки біологічного світу – створити штучний інтелект, що дорівнює людському – і переселити туди людську свідомість. Футурологи передбачили такий варіант. Тоді, можливо, зникнуть передумови для багатьох конфліктів, зокрема, здійснення вбивства заради їжі,— і ми харчуватимемось виключно сонячною енергією.

А поки що людство змушене свідомо чи несвідомо вирішувати ті проблеми, які ставить перед ними еволюція їхнього біологічного виду. За статистичними даними, населення Землі ось-ось сягне 8 міль’ярдів. Причому народжуваність на планеті перевищує смертність у два з половиною рази. Якщо згадати теорію Мальтуса про те, що людство зростає в геометричній прогресії, а здатність створювати харчові ресурси лише в арифметичній, то вже в найближчий час ми зіткнемося з проблемою фізичного виживання на землі. До того ж кількість прісної води зменшується, а кількість залишеного нами сміття невпинно зростає.

Звичайно ж це невітшна статистика — і вона вимагає реакції. Тож різні цивілізаційні гілки людства намагаються осмислювати їх по різному. Найпростіший і найпримітивніший шлях – загарбати якомога більше територій із природними та земельними ресурсами і забезпечити їх контроль.

Такий тип існування доступний лише великим державам, або тим, хто знаходиться на відносно примітивному розвитку. Інший шлях — удосконалювати технології для технологічного цивілізаціного прориву у майбутнє.

Щоправда, існує третій, найнебезпечніший варіант. Це шлях перерозподілу ресурсів землі. Способів для цього існує лише два — економічний або політичний.

Найкращий політичний інструмент переросподілу ресурсів — це війна!

Війна — це порушення ГОМЕОСТАЗУ на всіх рівнях можливої екстраполяції – біологічному, геополітичному, соціальному. Війна, яка окрім головної мети переросподілу вирішує ще кілька важливих завдань — регулює народонаселення, нейтралізує психічну напругу між різними етнічними групами, перезавантажує колективну свідомість і скеровує її у бік пошуку нових сенсів існування.

Отож, війна, як явище порушення біологічного гомеостазу не підлягає жодній оціночній шкалі людства. У цій війні, згідно біологічних процесів, не може бути хороших і поганих, прогресивних і консервативних. Це за рамками елементарного процесу саморегуляції системи.

Тож, на нашому людському рівні ми чудово призвичаїлися жити з цим поняттям – війна. Ми структуювали його в своїй свідомості, виділили кошти з бюджетів на її ведення, імплантували війну в наш інформаційний простір, як постійно існуючий в свідомості фактор, навіть максимально поетизували і героїзували її в нашому житті. Війна – це частина нашого буття, яку поки що не вдається перенести повністю у віртуальний світ.

Але все ж, війна – не єдиний спосіб вирішення нашмих глобальних проблем?! Я вірю, що вже зараз найсвітліші розуми цієї планети шукають способи і соціальні механізми переведення людства на більш гуманні способи саморозвитку.

Я вже не кажу про те, що побудова поствоєнного людства без збройних, конфліктів, військових операцій і глобальних війн – це улюблена тема письменників-фантастів та творців сучасного кіно. І це, безумовно, надзвичайно цікавий спосіб осмислення всіх форм і засобів позбавлення людства від основних людських пороків, затаврованих ще давніми сакральними книгами.

Якщо говорити мовою поезії, то це виглядає так:

Не буде цій війні кінця.
Всі, одночасно, винні!
Допоки житиме в серцях
Жадоба і гординя…

А якщо подивитися з трохи іншого ракурсу:

О, мій земний, мій бідолашний люд,
Розділений на племена і раси,
В кармічнім колі злочинів-спокут
Розіпнутий у просторі і часі.

Ми стоїмо з тобою на межі,
Забувши про останню обережність.
А в кожнім з нас – загублена Безмежність,
Свята Безмежність Вічної Душі.

Анатолій Матвійчук

Leave a Reply

© 2017 - 2021 Ukraina, Inc. All Rights Reserved. No part of this site can be used without a hyperlink to a particular publication.  Newsphere by AF themes.