ПУШКІН І ЧЕРНІГІВСЬКІ ЗАНОСИ
1 min read
“Василю, тебе заносить!” —
написала мені колишня колега, прочитавши, що я за прибирання Пушкіна з чернігівського Валу і з назв вулиць українських. Так, Любо, мене заносить.
Як у школі, коли мене перед всім класом виховували за причастя в чорнотицькій Дмитрівській церкві.
Як у давні часи, коли мене обрали студентським деканом і ми з товаришем придумали унікальний на той час журналістський рокитнянський експеримент.
Як у часи пєрєстройкі, коли я писав гострі статті у “Комсомольському гарті” і “Молоді України”, коли з Петром Антоненком, якого теж заносило, створили і успішно видавали незалежну від влади і олігархів газету “Сіверщина”, через яку й пройшов більше 20 судових процесів (не засідань, а процесів!).
Як в той час, коли ми створювали Товариство української мови імені Тараса Шевченка і Народний Рух, де чомусь тебе, Любо, я не помічав.
Заносило й тоді, коли ми з Валєрієм Сараною під час ГКЧП відправляли телеграму президії Верховної ради УРСР з вимогою негайного виходу України зі складу СРСР.
Мене заносить, як і тоді, коли відстоювали “Просвіту” та “Сіверщину”, на які йшли безперервні атаки — на жаль, я не чув слів підтримки, не кажучи про дії, від тих, кого нікуди ніколи “не заносило”…
Занесло мене і в першу українську президентську обласну адміністрацію, де вдалося дещо зробити із тих “заносів”.
Занесло і в одну з перших в області громад української Церкви, в яку не вірили ті, кого не заносить, і хто слухняно виконував вказівки начальства в обласному радіокомітеті…
Заносить, як і в часи Помаранчевої революції та Революції Гідности. Навіть не питаю — чому туди не заносило цю та багатьох інших колег, які натомість героїчно здобували пенсії владних журналістів, прирівняних до держслужбовців (куди вже ж тут могло їх “заносити”?).
Занесло ще раз в ОДА на 8 місяців, за які дещо таки зробив по декомунізації області.
Занесло і в літературу — книги “Акурайку” та “В осім барку” революцією не стали :), але дякували, мабуть, такі ж “занесені” в українство, як я сам…
Любу ж нікуди не заносить. І вона, сподіваюсь, ще багато років буде проходити по життю — зі спокійною посмішкою, неспішною ходою, без скандалів і інфарктів, без гучних статей чи радіопередач, тримаючи вдома томики Пушкіна і Асадова…
Що ж, а я дякую Богу, добрим людям і долі, що мене заносить і далі та й занесло в 59-й рік, з чим так багато вас мене привітало, за що я щиро вам дякую.
Слава Україні! І — хай заносить всіх нас у стан войовничого українства. Цим переможемо!
До теми:
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
* * *
А ви додали свій підпис до Звернення?
Щоб додати ваш підпис, вишліть на ел. пошту ukrainainternational@gmail.com свої ім‘я та прізвище, вкажіть рід занять і посаду, а також місто, штат (регіон) і країну свого проживання.
ЗВІТ ОРҐАНІЗАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ РУХУ СВІТОВОГО УКРАЇНСТВА – Ukrainian University Club
