ХРОНІКИ АЗОВА
1 min read
Київ. Черга в Аптеку. Усі розмовляють про життя, війну, проблеми. І все це російською. Бо ж Київ. Серед людей старшого віку у черзі молода жінка, вона мовчки, слухає і раптом промовляє:
— Довго ще стояти? В мене чоловік на обід прийде, не встигну приготувати.
— Ой, а ваш муж сєйчас работаєт?
— Так, працює.
— Ето ж надо как повєзло. І гдє же он работаєт?
— В полку “Азов”.
Черга замовкає, і наступної миті всі переходять на українську.
Історію почуто від колеги-азовця, чоловіка тієї жінки.
