МУДРІСТЬ ПРОЩЕННЯ
1 min read
У ці дні кілька московитів та колаборантів сказали “вибач” та “пробач” за війну — до мене і близьких.
Мій дід був великим розумником. В дитинстві казав мені:
— Коли просять вибачення, важлива причина. Їх всього дві: тому що стидно чи тому що страшно.
— Яка різниця? — питав я. — Величезна.
— То я маю пробачати чи ні? —це мене цікавило найбільше.
Дід відповідав, що Бог — всемилостивий і всепрощаючий.
— Але ти не Він, ти не мусиш робити те, що Він. По-перше, слід вислухати і зрозуміти, за що саме просить пробачення.
Хто просить через стид, — дай йому вирішити самому, як відшкодує все, за що вибачається. І якщо тобі здасться, що вже достатньо, тоді сказати: “ти прощений”.
Хто просить через страх, — сам признач, як він має відшкодувати. Якщо ж просить пробачити не за те, що скоїв — він ворог, що хоче відшкодувати не свій вчинок, а своє покарання.
Так я вчинив сьогодні.
Дзвінок і знов з Московії. “Простите нас, а ти прости меня” і т. д.
Я кажу:
— У вас там прямо зараз — мітинг проти війни.
— Да.
— Ти зараз на ньому? Дзвониш з того мітингу?
— Нєт
— Тоді і моя відповідь: “нєт”.
