СОВОК ДУБИНЯНСЬКИЙ І ГОЛОДОМОР
1 min read
Принципи свободи слова та право кожного висловити думку дозволяють «Українській правді» регулярно публікувати дописи Михайла Дубинянського. Зміст його текстів дає всі підстави називати автора советским человеком. Проте не тупим совком, а саме советским человеком. Тим, на яких трималася радянська ідеологія і влада. Тим, завдяки чиїм зусиллям СССР ніяк не вийде з гноєм.
Останній свій текст Дубинянський нагадючив про Голодомор. Точніше, про його жертв, тих самих померлих мільйонів людей. За Дубинянським, ці люди за життя були тупими, малограмотними, нічим не цікавилися. Паралель проводить тут же: нинішні виборці чинної влади. Далі, за Дубинянським, громадяни з критичним мисленням ненавидять таких сучасників, але раз на рік сумують за такими ж самими померлими. Це, за Дубинянським, подвійні стандарти.
Дубинянський щиро не розуміє: сучасний виборець – шлунок нищить себі сам, це його добра воля. Він нащадок не померлих від штучно створеного голоду, а тих, хто називає винними в усьому куркулів, буржуїв, погодні умови тощо. А ті, кого заморили голодом, за життя справді навряд встигли зрозуміти, за що з ними чинить так влада, яка називала себе хорошою, людяною і заледве не обіцяла по 4 тисячі доларів зарплати.
Мільйони жертв народилися, жили і померли на своїй землі, але не в своїй державі. І не обирали собі владу. Ані царську, ані радянську. Ті, за кого старанно заступається совок Дубинянський, народилися здебільшого в СССР. Потому, як мільйони людей морили голодом. Але вже в той час, коли тисячі сиділи за спробу розказати правду про це в тому числі.
Так, гуманітарна політика в нас не дуже. Так, чимало провалів. Так, це причина того, що маємо від квітня 2019 року. Але це для мене не робить легітимними адвокатів СССР і тих, хто проводить подібні паралелі. Михайло Дубинянський подонок.
