ПРЕМІЯ ІМЕНІ ҐЕОРҐІЯ ҐОНҐАДЗЕ ЯК ДЗЕРКАЛО УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Тиждень тому відбулась церемонія нагородження лауреатів проєкту «30 до 30: Хто творить майбутнє медіа». Премія Ґонґадзе у партнерстві з виданням The Ukrainians запустила цей проєкт, аби познайомити із молодим поколінням медійників, які роблять ціннісний вибір у професії. Лауреати — тридцять українських журналістів і журналісток, які без страху беруться за складні теми та подають їх з новітнім підходом. Повний перелік учасників є в спецпроєкті.

Як можна довідатися на сайті премії імені Георгія Ґонґазде, ця премія заснована 2019-го року Українським ПЕН у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-Школи, Києво-Могилянською Бізнес-Школою та виданням “Українська правда.

Премія імені Георгія Ґонґадзе покликана підтримати тих журналістів, які не бояться викликів, здатні знаходити інноваційні способи донесення інформації, сприяють впровадженню ліберальних реформ (виділення наше. — УСІМ) в Україні, відкривають нові можливості для цілого медіасередовища, спроможні створювати сталість у тому, що роблять, лишаються вірні професійним принципам і цінностям.

Критерії відбору кандидатів на премію:

• відданість принципам та цінностям незалежної журналістики;
• професійність і компетентність;
• інноваційність;
• суттєвий внесок у розвиток окремого жанру чи медіасередовища в цілому;
• створення матеріалів, що призвели до вирішення або розуміння певних проблем у суспільстві та змін у країні.

Претендувати на премію можуть лише журналісти, які працюють в Україні і які протягом останніх 5 років лишалися в професії.

Меценатами премії можуть стати виключно випускники Києво-Могилянської Бізнес-Школи. Їх об’єднує спільний досвід навчання і прагнення створювати системні зміни в Україні (виділення наше. — УСІМ).

Меценати своїми внесками забезпечують незалежність та незаангажованість Премії від впливів, а також, як досвічені управлінці, долучаються до вирішення стратегічних питань розвитку Премії.

Усе сказане вище — цитати, які ми взяли із сайту премії. Із цих цитат випливає, що хоча премію й декларують як незалежну, по суті вона такою не є. По-перше, премія повністю приватизована представниками Києво-Могилянської академії і відтак обстоює виключно ліберальні цінності (див. наші виділення). По-друге, засновники премії фактично приватизували й ім‘я самого Г. Ґонґадзе, позиціонуючи його як ліберала, хоча таким він навряд чи й був, а тим більше — не мав відношення до КМА.

Очевидно, таким підходом до преміювання журналістів обумовлено те, що засновники премії не включили до критеріїв відбору кандидатів такий важливий для українського журналіста чинник, як україноцентризм. На сайті та на тематичній сторінці премії в соцмережах ви не знайдете навіть згадки про українізацію інформаційного простору та захист інформаційного суверенітету України, а також про творення україноцентричної системи ЗМІ.

При цьому засновники й меценати премії декларують своє прагнення створювати системні зміни в Україні. Обстоюючи ідею системних змін в Україні й будучи причетними до просування цієї ідеї в суспільство та втілення її в життя, ні ми в УСІМ, ні розробник концепції системних змін навіть уявлення не маємо, яким чином ці зміни можна створювати (див. виділення вище).

Докладніше про ідею системних змін можна прочитати тут: Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.

Докладніше про ідею створення україноцентричної системи ЗМІ в Україні можна прочитати тут: Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.