October 25, 2021

УСІМ | UWIN

Українська світова інформаційна мережа | Ukrainian Worldwide Information Network

ДУАЛЬНА ОСВІТА ЖУРНАЛІСТСЬКОГО КОРПУСУ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ВИКЛИКИ

1 min read

Центр комунікацій Київського національного університету імені Т. Шевченка повідомив про нараду за участі ректора Володимира Бугрова, проректора з науково-педагогічної роботи Андрія Гожика та редакторів українських медіа відбулася в Інституті журналістики.

Загальна тема зустрічі: «Якого журналіста потребує сучасний національний медіаринок?». Відповідно, якою має бути сьогодні журналістська освіта у національних ЗВО? Загалом під час дискусії обговорювалися можливі шляхи розвитку кадрового потенціалу медійної галузі, актуальні проблеми підготовки молодих журналістів та перспективи впровадження дуальної освіти в галузі, власне, яка також є розбалансованою та не формує запит на фахівця відповідного рівня і гатунку.

Так, Андрій Куликов (Громадське радіо) висловися категорично, що журналіст без освіти – неможливий, а у своїй редакції не практикує брати «діючих» студентів на роботу. «Пропорції практики й освіти у підготовці журналіста можуть бути різним, але цей тандем – нерозривний», – зауважив він.

Олена Фроляк (ICTV) вважає, що на цьому етапі й ЗВО, й редакціям варто більш відповідальніше ставитися до виробничої практики, що її проходять студенти часом відверто формально. Саме практика має необхідний потенціал для інтеграції студента-журналіста до професії.

Олександр Харченко (Укрінформ) вказав на потребу в підготовці «глибоких» журналістів, хоча він і презентував інформаційну агенцію, де, задавалося б, саме новинарі мають бути найбільш затребуваними. 

Жанна Міщерська (Radio Ukraine International) упевнена, що підготувати фахівця для роботи за її напрямом – іномовлення – без класичної університетської освіти неможливо. Тільки вона дає належні знання, цінності та світогляд.

Представники регіональних медіа – Василь Чепурний («Сіверщина», м.  Чернігів) та Анатолій Гаркуша («Великодимерська громада», Київська область) поставили майже риторичне запитання: чому трапляється так, що вихованці факультетів журналістики не дістаються редакцій далі міст-мільйонників?

Щодо питання дуальної освіти, про досвід впровадження якої в КНУ докладно поінформував проректор Андрій Гожик, то тут думки представників медійної спільноти були доволі контроверсійними. Одні готові були розглянути таку можливість, інші керівники редакцій не побачили у цьому перспективи, відверто зауважуючи на «некомерційності» та ризику подібної діяльності. Зокрема, відсутні гарантії того, що фахівець, у освіту якого обопільно вкладалися кошти, одразу по закінченні не полишить редакцію.

Представники освітянської галузі, зокрема директор ІЖ Володимир Різун, натомість переконували, що підвищення якості освіти фахівців медіагалузі можна було б досягати за допомогою впровадження пілотних програм дуальної освіти, що передбачають постійне поєднання академічного навчання з практикою.

Ректор Володимир Бугров переконаний, що запровадження експерименту з дуальною освітою для початку на одній із магістерських програм із журналістики, у форматі однієї редакції чи консорціуму, має бути спільним усвідомленим рішенням всіх сторін. Університет зі свого боку готовий докласти до цього зусиль із методологічної та нормативної підтримки.

Якщо узагальнити зауваження представників журналістського цеху, то їх побажання до медіаосвіти полягали у тому, що у редакціях чекають на фахівців, що володіють українською (фахове володіння якою нині шкутильгає) та іноземною мовою, і не лише про англійську йдеться, мають широкий кругозір, опанували основи роботи з теле- та радіообладнанням, здатні працювати з великими базами даних, а то й мають навички програмування.

У результаті учасники наради, серед яких близько 20 редакторів провідних медіа України, погодилися продовжити діалог між представниками освітянської спільноти та редакторами провідних українських медіа.

У заході також взяли участь Сергій Даниленко, в.о. завідувача кафедри міжнародних медіакомунікацій і комунікативних технологій Інституту міжнародних відносин, де відкрито дві магістерські програми – «Міжнародна журналістика» та «Міжнародні комунікації (Міжнародна журналістика)», й Сергій Бондаренко, в.о. завідувача кафедри журналістики та соціальних комунікацій Донецького національного університету імені Василя Стуса ( м. Вінниця).

* * *

Згаданий вище Василь Чепурний на своїй сторінці в соцмережах висловився докладніше про свої враження від наради:

Був приємно подивований, що новий ректор Національного університету імені Т.Шевченка пробув не ритуально – привітав, побажав, вибачте – нІколи, та й пішов – а уважно слухав майже всіх, щось собі нотував, вставляв доречні репліки…

Майже всі говорили про жахливий рівень сьогочасних молодих журналістів – не тільки не знають базових речей (напр., що таке нарис, репортаж, розширена інформація тощо), але й катастрофічно низький загальний культурний рівень. Як хтось казав – коли питаю яку книжку прочитали останнім часом, дивуються!

Звісно, не обов’язково журналісту знати різницю між Моне і Мане, але знати, що це не китайські імператори треба. Мовчу про коми – то взагалі логарифми для багатьох…

Я ж напівжартома-всерйоз питав директора Інституту журналістики Володимира Різуна: “Куди ви діваєте щороку сотню випускників, адже до обласних центрів вони не доїжджають? Принаймні, я за весь час після випуску хіба одну дипломовану молоду журналістку знаю”.

Тож і беруть натомість вчительок – молоді і симпатичні, вони можуть брати інтерв’ю у відомого чиновника, а тоді запитати: “Вибачте, а ви хто?”…

Що ж до дуальної освіти (тобто навчання у поєднанні з роботою), то тут нічого нового – зрештою, ми свого часу потребу в цьому відчували ще коли удвох з Іваном Безсмертним подали фантастичну ідею – замінити на місяць студентами всю районну редакцію. І завдяки декану Москаленку, який був сватом Леоніда Кравчука, ця ідея була здійснена в Рокитному Київської області. Щоправда, без мене – Москаленко не допустив, боячись вільнолюбивих вибриків…

* * *

Коментар від УСІМ:

Ми розуміємо, що місце проведення такої наради спонукало обговорення саме проблем підготовки журналістських кадрів в Інституті журналістики КНУ імені Т. Шевченка. Судячи зі звіту та вражень В. Чепурного, учасники наради говорили про проблеми і перспективи, виходячи із потреб чинної системи ЗМІ в Україні.

На жаль, ніхто й словом не обмовився про те, що в Україні потрібно кардинально змінювати усю систему ЗМІ, і саме з огляду на перспективу створення україноцентричної системи ЗМІ годилося б говорити й про підготовку журналістських кадрів. Але очевидно, що Інститут журналістики не має наміру перелаштовуватися на новий лад.

Leave a Reply

© 2017 - 2021 Ukraina, Inc. All Rights Reserved. No part of this site can be used without a hyperlink to a particular publication.  Newsphere by AF themes.