ЩЕ РАЗ ПРО АНДРІЯ ДЕРКАЧА

У його історії ще далеко не всі сторінки відкриті

Виявляється державний зрадник Андрій Деркач отримав на рф звання “героя росії” та медаль “золотая звєзда”.

Це — максимально промовистий жест. Кремль нагороджує тільки тих, чиї багаторічні операції дали реальні результати. Саме так ворог оцінює внесок свого агента глибинного проникнення, який працював в Україні роками.

Але є підстави вважати, що в історії Деркача ще далеко не всі сторінки відкриті. Залишається низка тем, які росія ретельно приховує, а українські та західні спецслужби не коментують, можливо, поки триває робота.

По-перше, його недосказана роль у США.
● Публічна частина справи Деркача у США – це лише верхівка айсберга:

• спроби впливу на виборчі процеси,
• робота через “аналітичні центри”,
• контакти з токсичними “розслідувачами”, які тиражували потрібні Кремлю наративи.

Але ключові питання залишаються без відповідей:

• Чи створив він повноцінну агентурну мережу на території США?
• Хто входив у її ядро й чи залишаються ці люди активними?
• Яку роль у цьому відігравала його родина, що проживає в США?
• Чи не прикривали сімейні зв’язки фінансові та комунікаційні канали впливу на американські інституції?

Американські правоохоронці досі не оприлюднили всього масиву даних. І це саме по собі показово.

Найнебезпечніше те, що:

По-друге нерозкрита українська частина його агентурної роботи.
Усі пам’ятають фігурантів “плівок Деркача”, але коло людей, з якими він працював роками, значно ширше. Частина з них намагалася впливати на енергетику, частина — на оборонний сектор, частина — на церковні та медійні структури.

• деякі з його людей у владі так і не стали публічними, бо ніколи не “світилися” поруч із ним;
• у кількох випадках це – особи, які сьогодні мають більше реального впливу, ніж той же Галущенко, якого часто згадують у контексті його оточення;
• частина з них могла діяти “легально”, просуваючи потрібні Кремлю рішення під прикриттям державних посад.

І саме це пояснює, чому росія так демонстративно нагородила Деркача саме зараз: виконані та невиконані завдання мають продовження.
Тому нагородження Деркача — це не просто жест. Це сигнал, що Москва:

• підтверджує його цінність як агента стратегічної дії;
• посилає меседж іншим “сплячим” агентам – що їхня вірність буде винагороджена;
• демонструє, що операції Деркача ще не завершені, а частина його мережі продовжує діяти.

Україні та партнерам важливо розуміти, боротьба з російською агентурою — не історія минулого, а історія, яка триває прямо зараз.

Віктор Ягун