КУЛЬТУРА — ІДЕНТИФІКАТОР НАЦІОНАЛЬНОСТІ
1 min read
Національність — не питання крові. Хто бачив модні зараз генеалогічні тести ДНК, знає, що в крові кожного намішано до десятка різних генів.
Національність — не питання місця народження. Зараз українці народжуються в Європі, а за радянського часу народжувалися в Сибіру.
Значить що в нас залишається?
Правильно, належність до культури.
Це — єдиний надійний ідентфікатор. Якщо людина говорить українською, поділяє українські цінності, сповідує українську ідею, відчуває себе частиною українського народу, значить це українська людина. А як ні — то ні, незалежно від тесту ДНК та свідоцтва про народження.
Це раніше в паспорті була графа “національність” і ти міг послатися на нього — в документі зафіксовано, значить українець. А зараз — дзуськи.
Що таке українські цінності, запитаєте ви? Їхній список не відлито у бронзі і не вибито на скелі. Його треба шукати в українському мистецтві, народній творчості та філософії. “Душу-тіло положим за свободу”, “Сім’я вечеря біля хати”, “Хліб-сіль їж, а правду ріж”, ну і так далі. Звісно, тут можливі нюанси, але більшість складових української ідеї поділяють всі українці, це швидше відчуття, ніж перелік.
Що таке українська ідея? Бути українцями і жити українським життям на українській землі. Що таке “українське життя” — див. попередній пункт. Знов-таки, не існує і не може існувати повного і вичерпного списку вимог до українця. оно євреї вигадали собі 613 заповідей Тори, а в результаті більшу частине не виконують, і все одно лишаються євреями.
Так що без комплексів, шановні. Можна не любити сала, але бути українцем. А от не говорити українською і бути українцем не вийде. Бо мова — це спосіб існування народу в інформаційному просторі. Спочатку — мова, потім ідеї, бо без мови ідею не сформулюєш, не зрозумієш і не виявиш назовні.
І все це — добровільно. Не можна зробити людину українцем силоміць. Це сто років тому дитина виростала в українському селі й не мала вибору, а нині щоб стати українцем, треба докласти зусиль. Звісно, не всі хочуть докладати зусиль, тому стають кимось іншими — московитами, американцями, людьми без національності тощо. Цікаво, що англійцем стати без зусиль не можна. Американцем — можна, англійцем — ні.
Колись український поляк Юзеф Коженьовський став англійцем Джозефом Конрадом, але для цього йому довелося вивчити англійську краще за англійців. Інакше —ніяк.
Словом, народи виникли як мовні об’єднання, про це ще Нестор Літописець писав, і нічого нового з тих часів не вигадали, навпаки, сьогодні це проявляється у міжнродному масштабі, коли можна бути українцем, навіть живучи за океаном. Важко, але можна.
Тому, якщо хочеш бути українцем, будь ним — говори українською, сповідуй укаїнську ідею. поділяй цінності та люби Україну.
Як сонце люби.
Що не ясно?
