У ЧИЇХ РУКАХ КОЗИРІ

До чого може довести ґендлярство у світовій політиці

Трампізм у зовнішній політиці —- це як бізнес на продажах успадкованого шляхетного королівського чи князівського імені. Дональд продає (бажано оптом) те, що насправді зробило Америку великою: військову, фінансову спроможності і високий споживчий потенціал внутрішнього ринку. Як і у випадку гендлювання родовитим іменем, так і у випадку Трампа — це засіб врятуватися від повного банкрутсва.

І якщо спадкоємцям роду буває не всеодно з ким за гроші вони родичаються, то Дональду байдуже, хто звідки аби заплатив якомога більше: король саудитів чи аятола Ірану чи диктатор Путін…

Чи як у прикладі з літаком на фото з еміром Катару. Цей літачок монарх подарував Дональду, а точніше президенту США, як Air Force One. Оціночна вартість від 400 мільйонів до мільярда доларів. І Дональд прийняв подарунок. Бо у Катару “є козирі” — величезне (пишуть найбільше у світі) газове родовище на півночі емірату-North Field, з якого вже везуть до Європи зріджений газ-LNG .

Емір хоче перебити наміри оточення Трампа постачати трубний газ з росії. Літак типу Air Force One + участь багатомільярдному бізнесі на десятиріччя — це козирі — ті самі яких не вистачає очільнику країни, що 4-й рік у повномасштабній війні з ядерною наддержавою – Зеленському.

Не мають таких козирів і європейці — у них все відкрито-прозоро, аж до блювотини. Відразу після чемпіонату світу з футболу 2022 року європейці здійняли шалений скандал. Причина сміховинна — посланці Катару підкупили членів FIFA і віце-президентку Європарламенту Єву Кайлі, щоб отримати право на проведення чемпіонату. А тут надійно — свій до свого по своє.

Трамп скандалити не буде. А ковтне наживку і почне лобіювати катарський LNG ( не російський і не американський) для постачання до Європи.
А може й не тільки LNG з Катару — знімаючи із Сирії санкції на прохання Реджепа Ердогана, Трамп уможливлює постачання дешевшого, ніж LNG, трубного газу з емірату до Європи. Ось такі карти на столі.

Доні терміново треба зустрітися з Путіним, щоб побачити — чи здатний московський цар побити карти катарського еміра.

***

…раніше “джавеліни Трампа” зупинили російські танки — тепер “непрохідна багнюка всюди”. Гадаю Трамп постійно неофіційно спілкується з Путіним. Він говорить так, як говорив би Путін.

***

Санкції! Більше санкцій! Ще більше санкцій! Але санкції самі по собі ніжки не переставляють. Гучно тавруєш Москву, а тихо купляєш в росії збагачений уран (Франція) чи скраплений газ (ФРН). Чи нафту з тіньового флоту танкерів.

Але європейці підійшли до тієї межі, коли ще трохи й імітувати вже не вийде. От як вони збираються блокувати танкери тіньового флоту, якщо їх супроводжуватимуть російські літаки-винищувачі?

Саме це сталося днями в Естонії. Затримали побіля одного з островів. Прилетів російський літак. Назустріч йому вилетіли португальські винищувачі, розквартировані неподалік. Покружляли … та й відпустили танкер далі у Балтійське море.

Європа врешті-решт має породити лідера, який зможе на рівних говорити і з Путіним і з Трампом. І це не обовʼязково ядерна країна.

Без лідера під правильне нашіптування мутер Європи фрау фон Ляйєн цих двох не зупинити.

У дійсності це вже не російсько-українська війна. Це вже фактично російсько-європейська. І рибку зʼїсти і до Трампа присісти вже не дуже виходить. І як показав наш гіркий досвід (а перед тим не менш гіркий досвід Фінляндії 1939 року, Британії 1940 року) доки на землю не гепнуться перші міни-снаряди-ракети, європейці не проснуться. Бо більшість ніколи не мислить стратегічно-абстрактно. А електоральна демократія у сучасному вигляді (влада більшості) намертво вʼяже європейських політиків і змушує ставати або публічними ідіотами (Роберт Фіцо) або хитро вискобленими мафіозі (Віктор Орбан).

Віктор Лешик