JD VANCE VS. NATE VANCE | Дж. Д. ВЕНС ПРОТИ НЕЙТА ВЕНСА
3 min read
Screenshot
ENG | УКР
JD VANCE VS. NATE VANCE
Conor Kennedy vs. Robert Kennedy Jr.
My first visit to an active war zone was at the age of twenty-one beside my father. We were in the jungle of Angola gathering intel and assisting Reagan -backed freedom fighters defending against Russian imperialists and their Marxist proxies. Decades later I fight for America and Ukraine beside my own son, not with weapons, but cameras and keyboards as documentary filmmakers and journalists. There is great joy experiencing unity of vision and purpose as family in the field.
There is also a sobering gravitas.
I was shaken when I learned that my son’s vehicle was targeted by a Russian drone on the last visit to Pokrovsk and other locations, though their very skilled driver took evasive maneuvers. It all ended well. But it does not always end well for those who daily experience the Russian war machine. These are difficult things to discuss. Every Ukrainian lives with life and death reality daily. Even as those, like my son, who go to the Ukrainian front, know exactly what they have signed up for.
As an American there is an objective element to this war – understanding right vs. wrong. Embracing the ethics of freedom over transactional “might makes right.” Recognizing the tight parallels between the Ukrainian cause and our own historic American struggle for liberty. We are observers watching David successfully launch stone from his sling in the Elah Valley at an arrogant Goliath.
But there is a deeply personal and emotional component also. You meet the victims of Russian warcrimes. You become brothers with young men defending their homes on the ground and in the sky. You ride with the humanitarian workers who have left their normal lives to do everything possible to save the innocent. You fall in love with a people for whom freedom is not an abstraction, but a pulsing truth coursing in their veins. You grieve over the willful ignorance of those selfish souls back in your own county whose inability to rise above partisan infighting has robbed them of humanity and plunged them into an abyss of disinformation and Russian propaganda.
It is no small heartache when families are divided. Even after his son, Conor Kennedy, joined Ukraine’s defense as a soldier, Robert Kennedy Jr.—President Trump’s Secretary of Health and Human Services—famously launched a campaign of pro-Russian talking points aimed at delegitimizing Ukraine’s fight for survival. It was an extraordinary split: the son, an actual defender; the father, an actual propagandist for the enemy.
Understand these sentiments and you can begin to feel the emotions behind the words spoken this week to La Figaro by Nate Vance, former United States Marine, three year military veteran of the Russian invasion of Ukraine, and cousin of the Vice President of the United States.
If you are interested in learning more, I break it down in my article just posted on Substack.
DW Philips
***
Дж. Д. ВЕНС ПРОТИ НЕЙТА ВЕНСА
Конор Кеннеді проти Роберта Кеннеді мол.
Мій перший візит до зони активних бойових дій був у віці двадцяти одного року разом із моїм батьком. Ми були в джунглях Анголи, збираючи інформацію та допомагаючи підтримуваним Рейганом борцям за свободу, які захищалися від російських імперіалістів та їхніх марксистських ставлеників. Десятиліття потому я борюся за Америку та Україну поруч із власним сином, не зброєю, а камерою та клавіатурою як документалісти та журналісти. Є велика радість відчути єдність бачення та мети як сім’я на полі.
Є також серйозність, що протверезить.
Я був приголомшений, коли дізнався, що автомобіль мого сина був обстріляний російським безпілотником під час останнього візиту до Покровська та інших місць, хоча їхній дуже досвідчений водій вдавався до маневрів ухилення. Все закінчилося добре. Але це не завжди закінчується добре для тих, хто щодня відчуває російську військову машину. Це складні речі для обговорення. Кожен українець щодня живе з реальністю життя і смерті. Навіть ті, як мій син, хто йде на український фронт, точно знають, на що записалися.
Як американець, скажу: у цій війні є об’єктивний елемент – розуміння правильного проти неправильного. Визнаючи тісні паралелі між українською справою та нашою власною історичною американською боротьбою за свободу. Ми є спостерігачами, які спостерігають, як Давид успішно кидає камінь зі своєї пращі в долині Елах у зарозумілого Голіафа.
Але є також глибоко особистий та емоційний компонент. Ви зустрічаєтеся з жертвами російських військових злочинів. Ви стаєте братами з молодими людьми, які захищають свої домівки на землі та в небі. Ви їдете з гуманітарними працівниками, які покинули своє звичайне життя, щоб зробити все можливе, щоб врятувати невинних. Ви закохуєтеся в людей, для яких свобода — не абстракція, а пульсуюча правда, що тече в їхніх жилах. Ви сумуєте через навмисне ігнорування тих егоїстичних душ у вашому власному окрузі, чия неспроможність піднятися над партизанською боротьбою позбавила їх людяності та занурила їх у прірву дезінформації та російської пропаганди.
Це не маленький душевний біль, коли сім’ї розділені. Навіть після того, як його син Конор Кеннеді приєднався до захисту України як солдат, Роберт Кеннеді-молодший — міністр охорони здоров’я та соціальних служб президента Трампа — запустив кампанію проросійських розмов, спрямовану на делегітимізацію боротьби України за виживання. Це був надзвичайний розкол: син, справжній захисник; батько, справжній пропагандист ворога.
Зрозумійте ці почуття, і ви зможете відчути емоції, які стоять за словами, сказаними цього тижня для La Figaro Нейтом Венсом, колишнім морським піхотинцем США, трирічним ветераном російського вторгнення в Україну та двоюрідним братом віце-президента Сполучених Штатів.
Якщо вам цікаво дізнатися більше, я розбираю це у своїй статті, щойно опублікованій на Substack.
