ТАЛАНТ, ЯКИЙ НЕ ЗНАЄ КОРДОНІВ
1 min read
16 січня виповнюється 59 років Василю Попадюку — видатному скрипалю-віртуозу, мультиінструменталісту, композитору, людині-легенді, чий талант не знає кордонів.
Він грає на 15 інструментах, є засновником гурту “PapaDuke”. Талантом митця захоплюються в усьому світі. Його скрипка звучить в альбомі вокаліста “Deep Purple”.
Василь Попадюк грає 200 аншлагових концертів на рік на всіх континентах.
“Скрипаль активно презентує українську культуру у світі, щоб у кожному куточку дізналися про українські традиції та почули українську музику. Від початку повномасштабної війни музикант використовує кожну можливість, щоб привернути увагу світового суспільства до України, підтримати земляків і зібрати кошти на допомогу.”, — Укрінформ.
“Їздимо по всьому світу. Зараз збираємо гроші для України. Були в багатьох країнах і, слава Богу, люди приходять на концерти, мабуть, не того, що ми такі супер, а щоб допомогти Україні, велику частину коштів із концертів і в Україні, і за кордоном віддаю на потреби ЗСУ.”, — з інтерв’ю Василя Попадюка.
Василь Попадюк регулярно приїздить в Україну з концертами. Виступає перед військовими.
В Іспанії його називають “живим нервом”, “маестро – скрипка”, в Америці – “золота скрипка”, в Канаді – “сучасним Паганіні”.
В одному з інтерв’ю музикант сказав, що його дратує, коли називають “українським Паганіні”: “Бо я не вважаю, що володію такою майстерністю, яка була у світового генія Ніколо Паганіні. Хіба що погані звички у нас з ним однакові. Паганіні був великим шоуменом і дуже веселою людиною. І в цьому з ним ми повністю співпадаємо. Вважаю, що Бог створив людей геніями. Хтось геній у футболі, хтось на заводі чи фермі, хтось збирає врожай. Кожен має робити свою справу і намагатися виконувати її добре.”. У своїх музичних програмах Василь Попадюк використовуєте безліч стилів: латино, джаз, український фольклор, ромська музика.
Народився Василь Попадюк у Львові в мистецькій родині: мама — хореограф, тато — відомий сопілкар, був учасником хору ім. Г. Верьовки, керував знаменитими “Троїстими музиками”.
З чотирьох років Василь почав грати на фортепіано, з шести — пробувати грати на скрипці і через рік вступив до Київської музичної спеціалізованої школи-інтернату. На Різдво його з братом відправляли в с. Мишин на Прикарпаття, де народився їхній тато, адже в Києві воно так не святкувалося. Василя виховували в українському дусі.
Навчався Василь Попадюк у Київській консерваторії і Львівській музичній академії.
Вже давно він живе в Канаді. У 1988 р. вперше побував у цій країні і одразу закохався в неї, побачив те, про що мріяв: жовто-блакитні прапори, тризуби. Потім вдруге приїхав з тримісячними гастролями до США і Канади. І більше не повернувся, бо остаточно вирішив, що Канада — це те місце, де хотів би провести своє життя. Музикант каже: “Канада — це Україна з капітальним ремонтом.”.
Про скрипку Василь Попадюк говорить: “Скрипка, як жива істота. Це як у стосунках з людьми: або вони одразу складаються, або контакту немає. Буває так, що скрипка роботи відомого майстра і чудово звучить, але не підходить виконавцю. А трапляється навпаки: інструмент дешевий, але в результаті виходить яскраве поєднання звучання скрипки і гри скрипаля.”.
Цінуючи класику, Василь Попадюк найбільше любить національну музику, зокрема гуцульську.
“Кожен мій виступ за ці 1,5 року так чи інакше благодійний — левова частка зібраних коштів відправляється на допомогу ЗСУ або українським дітям. Я часто їжджу з гастролями по Європі, Канаді, США і бачу позитивне ставлення людей та колосальну світову підтримку, яку отримує Україна. Всі стараються чимось допомогти. І Україна переможе. У нас іншого виходу, крім перемогти – просто немає. Це все розуміють. Інакше ми зникнемо.”, — з інтерв’ю музиканта.
Многая літа!
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
“Карпатський Howdown” у виконанні Василя Попадюка:
