ЗЕЛЕНСЬКИЙ НАЇХАВ НА ТРАМПА

Чиє мичало б, а чиє мовчало б

Віталій Портников: Володимир Зеленський сказав що Дональд Трамп ризикує в разі обрання перетворитися на президента-лузера, якщо домовиться із Путіним за рахунок України.

Із коментарів:

Євген Лисенко: Як кажуть в Америці: if you’re in a pit, stop digging (якщо ви в ямі, припиніть копати).

Рамон Бабак: Трамп і так лузер, вже давно.
Програв вибори, програє суди, кілька разів був банкрутом. Він і у 2016 фактично вибори програв — виїхав тільки завдяки допомозі москалів у кількох ключових штатах.

Від УСІМ:

Український народ каже, як завʼяже: чиє мичало б, а чиє мовчало б. Зеленський і Трамп гідні один одного. Адже обох на політичний олімп у своїх країнах винесло на гребені хвилі телевізійної впізнаваності. Одного — як блазня, другого — як самозамилуваного нарцисиста і бізнесового шахрая.

Тепер, після вердикту присяжних, але ще задовго до винесення судового вироку, Трамп уже здумав себе політичним вʼязнем і буквально вимагає від громадян політичної й фінансової підтримки, по суті ризикуючи наразитися на ще одну кримінальну справу. На цей раз за спам і вимагання (останнє є одним із проявів шахрайства).

Так, Трамп був, є і залишиться лузером в американській політиці, навіть якщо виграє у цьогорічних президентських перегонах. Бо він ішов на вибори 2016 й 2020 року і йде на вибори 2024 року з однією-єдиною мантрою, яка є переспівом гасла Рональда Рейгана — зробити Америку великою. Але, на жаль, він не має чітко структурованої політичної проґрами, з якої було б виразно видно, як саме він збирається «make America great again».

Немає у нього й натяку на концепцію примушення Путіна до припинення війни проти України, і з того, що теревенить Трамп, можна зробити висновок, що він схильний лише до одного — замороження конфлікту. Можливо, саме це пояснює його відмову на запрошення відвідати Україну.

Чим славний президент України Володимир Зеленський, показала одна із коментаторок запису В. Портникова в соцмережах, запостивши скріншот (див. вище). Портников нагадує нам, що Зеленський прийшов на посаду президента з наміром порозумітися з Путіним. Замість порозуміння в середині президентської каденції Зеленського в Україну прийшла повномасштабна війна, таємниця якої напевно схована в Оманських домовленостях Зеленського з Патрушевим.

Зеленський, здавалося б, з виразно проросійського хлопа помітно українізувався, але це — не більше, ніж позірна трансформація. Йому бракує сміливості визнати свої помилки і реально все робити для того, щоб їх виправити.

Але ж ні! Зеленський не виправляє своїх помилок, не кається і навіть не шкодує. Він продовжує їх множити. І це ми можемо бачити по тому, як останнім часом він силкується перекласти свої провини на західні країни та на західних політиків.

Робити закиди на адресу чинного президента США Джо Байдена та його попередника й можливого наступника Дональда Трампа — це не тільки безглузда поведінка блазня, а цілком можливо й прояв підсвідомого наміру розвернути вектор руху України від Європейського Союзу в «тайожний союз». Якщо це не так, тоді напрошується інший висновок про «корисного ідіота».