ПИШУТЬ, ЩО…

…у ці дні все в Україні замикається на Зеленському

Передучорашнє вечірнє спілкування Зеленського з Будановим і Сирським було монологом одного актора.

Буданов не в захваті від запропонованої посади головнокомандувача ЗСУ, а Сирський вперто відмовчувався.

Тривало це досить довго. Після того, як Сирський пішов, Буданов залишався в Зеленського ще понад годину.

— Хтось має відповісти за втрачені території, тому йде пошук цапа відбувайла.
(з коментарів)

Українська реальність — верховний головнокомандувач ЗСУ Зеленський невідомо, де й невідомо, в якому стані, головнокомандувач ЗСУ Сирський поїхав на передову зупиняти російський наступ, між ними на столі лежить пакет із заявою Сирського про звільнення.

— Це зветься сюр. П’ять років країна у ньому живе. За цей час я так і не зрозумів, чому Зе так подобається виборцям. Для повноти картини, Зе треба самому очолити ЗСУ. Як Наполеон. Або Олександр Македонський. Або Гай Юлій Цезар. А Зе хіба гірше?
(з коментарів)

Проєкт перенесення командного центру ВГК ЗС України за межі Київської обл. є не більше ніж черговий корупційний розпил грошей на проєкт за закритими для контролю статтями видатків і з витрачанням коштів поза межами бюджетних статтей.

— Це замість спорудження укріплень? Чи Київську область збираються віддавати?
(з коментарів)

Вова провів Ставку…
По обличчю видно титанічні зусилля сидіти прямо й не впасти лицем в олів’є.

Зе не ґарантує:

• демобілізації
• соцпакету
• стабільних податків і тарифів
• виконання законів України
• прав людини
• права на особисте життя
• права на приватну власність
• права на вільне переміщення
• права на свободу думок.

Зе дозволяє:

— померти на Батьківщині.

За повідомленнями й дискусіями в соцмережах підготувала —

Леся Поруцька-Сакович