НЕ ТІЛЬКИ ВІЙНА ЗНИЩУЄ УКРАЇНУ

Історичну гору Лисківка у селі Буша, що на Вінниччині, продали на аукціоні для видобутку корисних копалин

Чим відомий Державний Iсторико-культурний заповiдник Буша й чому так важливо зберегти його територію та навколишні місця?

Тут відкрито поселення трипільської, черняхівської, скіфської, давньоруської культур (4 пам’ятки археології від ІІІ тис. до н. е. до ХІІ ст. н. е.).

Також у Буші розташований унікальний козацький цвинтар. Ви ж, певно, знаєте, що козацьких поховань в Україні дуже небагато? А тут сотні могил XVIII—XIX століть. Є тут латинські прямі хрести, є хрести «мальтійські», а деякі з них виглядають дуже незвично: високий рівнобедрений трикутник з круглим навершником — «головою» і поперечними раменами — «рукою». Зустрічаються також могили з круглими хрестами, вставленими в основу монумента.

Ще тут є залишки фортеці та підземних ходів XVI—XVII ст.

А також єдиний у Європі (!) середньовічний (а дехто каже, що й дохристиянський) скельний храм з унікальним художнім рельєфом. На скелі висічено зображення людини, дерева без листя, півня, оленя.

Усі ці унікальні історичні місця опинилися під загрозою знищення.

Поки наш інтернет гуде за Булгаковим, територію коло заповідника викупило якесь ТОВ «СІ-ЕВОЛЮШН», засноване 19 лютого 2024 року, з установчим капіталом 1000 грн. Його адресою вказане приватне помешкання у м. Київ. Власниця і директорка компанії – громадянка України Наталія Гибелинда. Товариство сплатило 2 мільйони 666 тисяч 800 гривень за отримання спецдозволу на видобуток корисних копалин.

Ситуація потребує розголосу!
А я тепер мрію потрапити до цих дивовижних місць. І сподіваюся, що зможу побачити саме унікальні пам’ятки, а не кар’єр і уламки козацьких хрестів.

Оксана Давидова

Фото: Державний історико-культурний заповідник «Буша», ФБ, з Вікіпедії тощо

Від УСІМ:

Люди масово ширять поданий вище запис у соцмережах. Ніхто, однак, не замислюється і — що важливіше — не хоче замислюватися над причинами описаного явища.

Українці оптом і в роздріб розбазарюють Україну, при цьому звалюючи власне неподобство на владу, на зовнішні чинники і на багато чого такого, але абсолютно не шукаючи причин у собі.