ІСТОРИЧНІ ПАРАЛЕЛІ
1 min read
Зараз з Україною повторюється те, що колись відбулося з Ізраїлем
Знову пишу, що мене дивує, чому українське суспільство дивується заявам Держдепу США, і знову про те, що історія циклічна.
11 жовтня 1973 року, на шостий день Війни Судного дня, держсекретар і радник президента США з національної безпеки Генрі Кіссінджер переконував Голду Меїр (прем’єр-міністра Ізраїлю) зупинити війну, та припинити удари по Сирії та Іраку, оскільки продовження конфлікту призведе до значного зростання світових цін на нафту.
Пізніше, 18 жовтня 1973 року, у стенограмі телефонного розмови з радянським послом зафіксовано цитату Кіссінджера: “Мій найстрашніший кошмар – це перемога будь-якої зі сторін”, тобто як арабів, так і Ізраїлю.
Або інший приклад. Промова президента США Джорджа Буша-старшого, виголошена 1 серпня 1991 року в Києві, за 23 дні до оголошення незалежності України від Радянського Союзу, у якій Буш попереджав українців від “самогубного націоналізму”. Промова була підготовлена директором відділу з питань СРСР і Східної Європи Ради національної безпеки США Кондолізою Райс, пізніше держсекретарем США при президенті Джорджі Буші-молодшому. У цій промові Буш повідомив, що оновлений договір між республіками СРСР “дає надію, що республіки швидше об’єднають велику автономію з великим добровільним взаємодією – політичним, соціальним, культурним, економічним, ніж будуть переслідувати безнадійний курс ізоляції”. Він також попереджав від такої незалежності, при якій віддалений деспот зміниться на локального: американці не будуть підтримувати тих, хто шукає незалежності, щоб замінити віддалену тиранию на локальний деспотизм.
Тобто у 1991 році розвал СРСР вважався адміністрацію США неприйнятним сценарієм, який несе загрозу геополітичної некерованості та макроекономічної нестабільності.
Нічого не нагадує?
А завершити допис все ж таки хотілося б цитатою Голди Меїр: “Ми не могли дозволити собі розкіш песимізму, тому ми розробляли зовсім інші розрахунки, грунтуючись на тому, що у всіх нас була така сильна воля до життя, яку навіть не можна було зрозуміти поза межами Ізраїлю. Якщо ми не хотіли, щоб нас зіткнули в морі, нам залишалося лише перемогти. І тому ми перемогли!”
