ОКСАНА МАРКАРОВА І НАВКОЛО НЕЇ
1 min read
Недипломатичні клопоти посольського життя в США
1.
Стрічка діаспорних груп забита агітацією мітингувати 24го. Закликають «одягнути вишиванку, брати плакат, прапора до рук». Щоб естетично виглядало.
Третій рік війни. Третій, шляк би вас трафив, найстрашнішої в новітній історії геноцидної війни! – а вам далі прапори й вишиванки?! Віночки теж вбирати?!
«Патріотичні» масовки задля самих же масовок під егідою українських посольств. Щоби прикрити недолугість роботи МЗС з політичної мобілізації західних еліт, збройної допомоги Україні тощо. «Не наздогнали, то хоч зігріємося». Місцевим людям, як минулого року, це буде до лампади – максимум, хтось пофоткає, і підуть далі. Все!
Ви по дипмісіях і пригодовані ними діаспорні, серйозно це? Думаєте, що цинічних західних прагматиків у 2024му, після всього, ще можна розворушити нашими жовтоблакитними красивостями?
А слабко було місяців два тому кинути клич? «Українці США, стаємо щільними лавами під Капітолієм! Скільки треба, поки Конгрес не проголосує нам допомогу! Не виділить потрібне озброєння. День, три, тиждень стоїмо й більше. Бо життя країни на кону».
Та ні, що ви – це ж пахати треба і жодної музики. Про війну «зручніше» нагадувати у день роковин вторгнення рф, а не щодня і постійно, як мало би бути.
Щелепу даю: агітаторам на цю суботу не йдеться про листи-дзвінки сенаторам. Весь час, щоб в імейл, телефон і вайбер вас знали. Про роботу з лобістами у Вашингтоні — це теж не до агітаторів. Бо так само їм не йдеться про рутинне, негламурне зовсім, збирання грошей на дрони, медикаменти й інше теде для фронту.
Нарешті, нагадати про спочилий в Бозі ленд ліз не завадило б. Запрацював би, як належало, то й вшанувань трагічної дати, дивись, влаштовувати не треба було б під час війни. Яка продовжується. Бо зовсім інакше міг би поточитися її хід.
Але нашим конче покрасуватися, за будь-якої політичної погоди! Бо це легше, мальовничо знову ж. Минулого року на мітингах до 24.02. чого тільки не було – і «Червона рута» з динаміків, і пісень співали, і горілочку з вареничками відтак у рідному етноресторанчику споживали. Перемоги задля, звісно. Дивно, що нікому на думку не спало гопака всмалити – а чого ж, задля національного колориту?…
На сторінці посольства України в США – довжезний перелік міст, де в суботу мають зібратися українці. Задля чергового прапорами помахати і послухати «Пливе кача».
А сенатори такі на це подивляться і бігцем все, що треба, для України зроблять, ага. А п. Маркарова така поставить собі галочку за проведені дійства до пам’ятної дати. І знову – Байденові до рота заглядати, просувати тему нетрадиційної орієнтації, як найбільш актуальну зараз для України. Також отримувати нові ніштяки на власний бізнес у США. Як-от, відкат від американської держави на посольську синекуру в центрі Вашингтона, «Український дім». Звільнений від сплати податків урядом США – привілей у цій країні нечуваний! Ба, більше – в 2022му «Укр.дому» уряд повернув 60 000 доларів після… сплати податків, від яких його, нагадаю, звільнено! Дивовижні діла твої, Джозефе… Минулого року – вже 80 000 повернули. Документи з приводу є, не хвилюйтеся, і ще напишу.
Сергій Притула недавно в Канаді був, і собі кличе: «24.02 всі українці за межами України, мають вийти на вулиці та площі тих міст, де ви зараз перебуваєте! … Влади країн-партнерів мають бачити і чути… про підтримку України. Для цього нас має бути багато і ми маємо бути гучними!». [Не]свята простота. Сподіваюся, Сірожі пірожине за агітацію перепало хоч якесь.
А, може, давайте вийдемо, все ж, в Америці?… Щоби товариству Маркарової і Ко нарешті 100 000 для «Укр.дому» крапнуло. Чого не зробиш задля порятунку Батьківщини.
На фото: скрін з актуальної фотовиставки на сайті «Українського дому», enjoy. І про незабитість податками теж трошки.
2.
Вітання шановному Товариству від “лендлізівки”, “ухилянтки”, “російської іпсовки”, “кремлівської агентки” і просто скромного, в кращих традиціях 1930х “врага народа” — мене. Перші три епітети — копірайт посла України в США О. Маркарової (див. нижче).
Адресований не мені особисто (ех, пані Оксано! шкода вам було, чи що?), але колегам по цеху. Вони, знаю 200%, користувалися для своїх сюжетів матеріалами моїх розслідувань. Бо я мала приємність написати першою про елітну квартиру посольської родини в Помпано-Біч, Флорида. Про “Український дім” у Вашингтоні, ще одне джерело товкти копійку. Про ресторан “Рута” теж у Вашингтоні першою повідомила Єлена Венніков-Пригова, а мені було цікаво і вельми пізнавально тему розвинути. Тож нині дозволю собі урвати кавальчик медійої слави, спричиненої цим криком стривоженої амбасадорської душі.
Прикметно, що стався в день річниці нападу рф, коли в пані посла, взагалі-то, безліч інших справ, важливіших. Та ба. Покинула все і сіла за клавіатуру задля… Чого?
Бігме, я сподівалася хоч єдиної, бодай трішки обгрунтованої претензії на спростування. А не дитячого лепетання й ображено насуплених губок. Так, рівень посла України. Мабуть, це кармічне, чимось ми всі заслужили.
Щодо по суті — звісно, ні слова. Як-от, чому стало можливим, що подружжя чиновників посольства, Маріанни та Руслана Фалькових, за сумісництвом — працівники бізнесів дип.подружжя, Маркарової та Д. Волинця? Пан Фальков — операційний директор ресторану “Рута”, його дружина — директорка “Українського дому”. А мені наївно здавалося, що посольських єдиним обов’язком є дбати про інтереси співгромадян за кордоном та імідж своєї держави. Та не про заробляння в приватному, нагадаю, бізнесі.
Як таке можливо-2: що “Український дім”, звільнений урядом США від сплати податків (річ у цій країні н е ч у в а н а!) — щороку отримує від тієї ж держави повернення податків? Ще й немалих, по 60,000 (2022 р.) і 80,000 (2023 р.) доларів?
Про етику, зрозуміло, тут якось вже й незручно згадувати, тому просто риторично: навіщо посольській родині обростати нерухомістю в чужій державі? Якщо, відповідно до всіх законів, моральних теж, мусить повернутися на Батьківщину? Після того, як закінчаться її повноваження в США. Й інтереси якої країни відтак держчиновниці високого рангу будуть важливішими?
Та вже точно не лендліз, до нас, клятих неправильних діаспорян, це давно дійшло.
Але визнання, звичайно, цей посольський допис. Чергове, після того, як О. Маркарова мене забанила на ФБ понад півроку тому. Ну, і так, дрібничками увага від її шанувальників — як-от, коли кілька днів тому мою сторінку намагалися зламати, писала про це…
А сьогодні тішуся і приймаю вітання — останнє без іронії, розголос уже пішов, аж гай гуде по Ютубі й не тільки. Далі буде!
* * *
Оксана Маркарова: Між активними зустрічами в Посольстві мені стало відомо, що вийшов черговий замовний сюжет, який має на меті підірвати мою репутацію і знецінити ту роботу, яку весь колектив посольства України та інші наші дипломати проводять в США.
На цей раз Дмитро Добродомов, який не вперше помічений за цим заняттям, посилається на маловідомий маргінальний американський ресурс, створений групою невідомих українській діаспорі росіян і українських ухилянтів під проводом Андрєя Іларіонова, який і особисто також давно регулярно атакує мене і українських дипломатів.
В цьому “розслідуванні” йдеться про наявність у мого чоловіка нерухомості у США та його участь у відкритті першого в Вашингтоні українського ресторану РУТА, що (прогнозовано) висвітлено як нібито свідчення моєї недоброчесності як посла.
Відповідаю: Квартиру в США мій чоловік — бізнесмен багаторічним стажем придбав задовго до мого призначення Послом за чесно зароблені кошти, що задекларовано у моїх деклараціях. Про підтримку моїм чоловіком відкриття в Вашингтоні першого українського ресторану Рута було широко повідомлено в момент відкриття (два роки тому). Тобто ця інформація не просто не результат “розслідування”, а навіть не новина. Більше того, мій чоловік продовжує провадити в Україні свій бізнес і постійно фінансово підтримує наш Український дім (на створення і діяльність якого не витрачено жодної бюджетної гривні!) та культурну дипломатію у Вашингтоні, а також бере участь у фінансуванні волонтерських ініціатив (і це якраз елементарно прослідкувати в новинах). І я йому за це надзвичайно вдячна і пишаюся цим.
Я не маю прямих доказів, що цей сюжет вийшов на чиєсь замовлення, як попередня програма Добродомова в 2020 році на рашистському 4 каналі. Припускаю, що редакція сама могла стати жертвою дезінформації. Але через участь в цьому Іларіонова, активістів шарія та інших російських дивних “лендлізівців” абсолютно очевидно, що все це — одна з багатьох російських ІПСО.
Не знаю причину цієї атаки, але можу обіцяти що після 2 років війни вона нас не зупинить і не відволіче від роботи над нашими пріоритетам — зброя і допомога для України, санкції і ізоляція — для росії і ії посіпак.
3.
1,000 доларів з українських дітей війни — за можливість презентувати свої малюнки в Укр.домі в США. “Хіба ж це гроші?”
Будні посольські, трудові, нелегкі — див. нижче cкрін про те, як допомогла наша амбасада співвітчизникам у США. Правда ж, сповнюється серце гордістю за українське дипредставництво? Безсріберники, такі безкорисливі, все задля Неньки.
На ФБ-сторінці посла О. Маркарової під її вчорашньою скаргою на кляту неправильну діаспору стався розлив єлею: віряни п. Оксани звертаються до неї “Екселенціє” (саме так, з великої) і переконують всіх, яка вона справжня патріотка, профі й т.д. І які каки проросійські всі, хто посмiють в цьому засумніватися.
Направду зворушливим був коментар, що про “чесну некорумповану репутацію пані посла всі знають, а таке в дипломатичних колах нині рідкість!”. Амінь.
Останнє фото — Українського дому в Вашингтоні, куди далебі не кожен українець може зайти.
Про збірку Інни Головахи, з її допису:
«На проекті SELO зібрали понад 150 дитячих малюнків із зверненням дітей з сел наших учасників до світу. Завдяки iніціативі чудовоі Linda Garrison Ragsdale ці малюнки були оформлені у книгу і завдяки небайдужому меценату видавцю FlowerPot Press вийшли в Америці у формі книги і розповідатимуть американцям про Украіну, війну та силу украінців. Вчора книга вже була підтримана кандидаткою в конгрес. Хочу привiтати наших юних художників (в січні я привезу книгу кожному, хто брав участь разом із преміями від продажу), і особливо хочу подякувати небайдужим вчителям та батькам які зібрали малюнки, записали відео і записали тексти дітей Olesia Duna, Трохименко Людмила, Victoriya Bezverkha, Свiтлана Матющенко, Tetiana Ivaniuk, Myroslava Nazaruk, Леся Дорошенко, Natali English».
Ех, пані Інно! Ви тут зі своїми малюнками, дитячим мистецтвом… А воно ж дорого коштує, чи не так? В посольстві на цінах точно знаються.
4. Тим часом…
50 відтінків української корупції. Зе — скоро “все”? Нарешті, офіційно про те, що 2 роки кричали небайдужі в США та Україні – військову допомогу нам безбожно крадуть. Пиляють спільно Київ та Вашингтон. Про це ще коли вимагала розслідування конгресвумен Вікторія Спарц, вітчизняні Єрмак-ЗМІ віддячили їй «грязевими ваннами». А вчора пише Bloomberg:
«Генеральний інспектор Пентагона Роберт Сторч відкрив понад 50 (п’ятдесят! – Л.П.) справ про можливі крадіжку, шахрайство або корупцію та перенаправлення військової допомоги Україні. Звинувачення у хабарництві з’явилися майже одразу після того, як допомога почала надходити до Києва, і генеральний інспектор заявив, що, ймовірно, буде проведено додаткові розслідування». Виступаючи на брифінгу в четвер, Сторч сказав: «Хоча жодні звинувачення ще не підтверджені, це може змінитися в майбутньому. Будуть необхідні додаткові розслідування, враховуючи кількість і швидкість відправлення зброї».
Гай-гай, скільки ж лайна зафонтанує ближчим часом з ОП і Білого дому! Скількох цапів-відбувайлів голови покотяться! Може, когось навіть за дупу візьмуть, показово та ненадовго. Ви ж не сподіваєтеся, гадаю, що наші патріоти в заношених флісках самі себе посадять?
«Один випадок, на який звернув увагу Сторч, стосувався неідентифікованих засобів, які прибули до Польщі як частина більшої партії зброї. Однак, вони зникли з транспорту, перш ніж були відправлені через кордон в Україну в червні».
Куди «зникли», чиї тушу-тіло валютою позеленили? Тільки не варто інспекторові вдавати, ніби щойно зараз стурбувався корупцією. Він чудово про неї знав і раніше, про згаданий кейс у Польщі доповідав ще восени. Тільки тоді з Джозефового кабінету не було команди «фас». А тепер є.
Що би все це означало? Та ще й у розпал невиділеиих Україні 60 млрд., що їх ніяк не проголосує Конгрес? «Винні», як знаємо, кляті республіканці, це ж вони, путінські посіпаки, блокують.
Про все нові умови-фантазми, щоразу вигадувані Байденом перед черговим голосуванням пакета, вже писала. Як-от, щоб запускати в країну ще по 5000 нелегалів. Щодня. Сенатори-респи “чомусь” на це не погоджуються.
Як думаєте, охочіше погодяться, коли Сторч покладе на стіл цифри вкраденого, нецільового використання, завищених цін, явки, паролі, прізвища причетних в Україні і в США? А CNN й іже з ними радісно понесуть це все у маси?
Генеральний інспектор, між іншим, – кадр розливу ще Обаминого, вірний демократам десятиріччями. Саме зараз буде створювати вкрай негативний інформаційний фон для виділення допомоги Україні. Ніби той фон раніше кращим був.
Або все ще серйозніше – у Вашингтоні вирішили змінити «смотрящєго» за українськими справами, поставити когось більш лояльного і прогнозованого, ніж наш чинний гарант. Тобто, злити нашу владу остаточно, оприлюднивши аж таку її корупцію, поруч з якою все відоме нервово курить.
Звичайно, замовників шоу при цьому не дуже хвилює, що відбувається на фронті, та й взагалі доля країни. Справді, чого б воно їм, коли те саме однаково попри мешти керівникам місцевим?
