НАРОДНИЙ РУХ ЖИВЕ І СЬОГОДНІ

8–9 вересня 34 роки Народному Руху. Це багато для людини, але мало для партії. Недарма у розвинених демократіях партії живуть століттями, як, скажімо, у Великій Британії — консерватори і лейбористи… А не наші українські одноденки, яких уже соромно називати партіями — тож звуть стидливо проектами.

А Народний Рух лишається і сьогодні, хоч і не в найкращому стані. Якщо раніше його ненавиділи комуністи, то тепер ненавидять радикальні націоналісти — чи ж не дивина? Чи закономірність, коли крайні ліві і крайні праві зрощуються?

Чому я впевнений у відродженні Народного Руху? Бо сталі демократії так живуть — в опорі на традиційні політичні сили. В Україні, державність якої була перервана сто років тому, більш сталих політсил, ніж Рух і УРП — нема. Тож, якщо ми йдемо по шляху побудови стабільної демократії, а не є просто яскравим спалахом на шляху до свободи — оживимо Народний Рух!

Зрештою, рухівцям у Чернігові нема чого чи кого соромитися. Скажімо, за жодного з кандидатів до влади, яких висував Народний Рух, нам не встидно: ні за Тетяну Яхеєву, яка була обрана народною депутаткою, ні за тих, що не пропущені були комуністами – ні за кандидуючих Валерія Сарану, ні за Валентина Ральченка, ні за Івана Осадціва, ні за Володимира Ступака… А кого натомість обирали чернігівці — та різний непотріб типу Івана Сімонєнка, Ярославського, якогось Ананка, комуніста Геннадія Долженка… Аби не рухівців!

У Чернігові рухівці — в основі Помаранчевої революції і революції Гідності, сьогодні воюють за Україну вже вихованці рухівців 90-х років.

Підтримайте сьогодні Рух, який привів Україну до Незалежности! Вступайте у Народний Рух України! Отак переможемо!

“Рух —це життя!” — казав академік Амосов. І він мав на увазі не тільки ходьбу 🙂

Василь Чепурний

З коментарів:

Сергій Соломаха: Рух зробив чорну важку невдячну роботу — відновив незалежність України і тепер є незручним німим укором сучасним політичним пройдісвітам-шароварникам. І тому, за планами ворога, повинен бути забутий і викреслений з пам’яті народної.

Володимир Пархоменко: Славний день, але — вчорашній.
«Хто раз любив, той не полюбить знов».

Олександра Решотко: Висловлюю свою повагу і вдячність до Народного Руху, його творців і всіх рухівців. Водночас викликає щонайменше здивування закиди на адресу націоналістів. Тим паче застосування щодо них термінів радикальні чи крайні праві. Як історик і юрист за освітою, можу Вам з посиланнями на джерела (що, на жаль, неможливо зробити в рамках хвейсбучного коментаря) посутньо обґрунтувати, що традиційне для ХХ століття розмежування політичних ідеологій зазнало за крайні 50 років таких карколомних трансформацій, цілком у дусі орвелівської антиутопії “1984”. Попри все інше, саме український національний/ націоналістичний рух апріорі не можна трактувати за подібними правими рухами, які існують, наприклад, у Франції, Італії, Польщі, чи тій же росії. Бо в них — ці рухи мають всі ознаки шовінізму. Натомість Українські націоналісти, за визначенням, не можуть трактуватися з цих позицій, і говорити за Український націоналізм в категоріях “радикальний чи крайній” є з самого початку хибити, користуючись арсеналом ярликів, які використовують наші вороги, які мріють затаврувати і знищити Український націоналізм, бо він постав, діяв і діє саме як рух Визволення України від російської імперської/російської комуністичної, польської/ нацистської/угорської і нині рашистської окупації. Як бачимо, і тоді, і тепер метою Українських націоналістів і Визволення і захист від окупації і знищення Української нації і Української держави. Сподіваюся, Ви розумієте, що зараз всі українці є радикальні і крайні націоналісти.

Василь Чепурний: Олександра Решотко, абсолютно з Вами згоден і ще б додав до переліку термін “інтегральний націоналізм” як якусь загрозу всьому білому світові… Я ж вжив такий термін тільки ради того, щоб не називати одну конкретну партію…

Від УСІМ:

Народний Рух України продовжує збуджувати його давніх учасників і активістів, які живуть упевненістю в тому, що він відродиться як політична сила. Це добре.

Що не зовсім добре, так це те, що за три десятиліття ми так і не спромоглися критично осмислити й належним чином оцінити це справді історичне явище.

Ваша підтримка Української Світової Інформаційної Мережі дуже важлива. Підпишіться, щоб отримувати оновлення на електронну пошту. Складіть пожертву на УСІМ. Дякуємо!