«СТАДІОН» ПРОТИ «ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ»

Як стадіон став роковим символом української незалежності

«Обернення заснованої мною як головою КО СЖУ «Четвертої влади» на «Стадіон» І. Засєди зробило стадіон роковим символом становлення української незалежності», — пише Володимир Іваненко у своїй новій статті «ЖУРНАЛІСТИ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ», яка зараз активно обговорюється в соцмережах.

Ось ключові фраґменти статті:

«2019 року ера П. Порошенка закінчилася. На стадіоні. Куди його виштовхали «слуги народу». Засєдівський «Стадіон» відригнувся двома третинами голосів на користь блазня, який бачив замирення з Росією в тому, що треба «просто пєрєстать стрєлять» і «гдє-то на сєрждінє» «посмотрєть в глаза Путіну».

«Це — вислід підміни україноцентричної «Четвертої влади» «Стадіоном» та іншими подібними до оного українобайдужими й українобіжними ЗМІ. Це — результати роботи журналістського корпусу України, для якого журналістика залишилася другою найдавнішою, а бабло — важливішим за добробут і процвітання рідного району, рідної області, рідної країни України».

«Від часу «Четвертої влади» і до нинішнього волання про нагальність творення україноцентричної системи ЗМІ для Україні (див.: Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.) я так і не відчув зацікавлення самою ідеєю, бодай спробою пошуків можливостей для втілення її в життя, не кажучи вже про хоча б маленькі реальні кроки на практиці.

Якщо за три десятиріччя незалежності так і не відійшли від «стадіону» і можете хвалитися лише своєю журналістською сміливістю у час повного тріумфу вільного слова, але не спромоглися очистити інформаційний простір України від «русского міра», забезпечити інформаційний суверенітет України й зміцнити інформаційну безпеку України, що можливе лише за умови створення ефективної україноцентричної системи ЗМІ, гріш ціна вашій сміливості у далекі уже роки і всій вашій журналістській діяльності».

Повністю статтю можна прочитати тут;