УКРАЇНА НА КНИЖКОВОМУ ЯРМАРКУ У ВАРШАВІ
1 min read
Варшава, книжкова виставка, гуляю серед стендів українських видавців.
Бачу Фоліо, в якому купив сотні книжок, наближаюся. Чую розмову російською мовою. Трафляє мене шляк.
Думаю собі: Польща на виставку не пустила жодних росіян, немає тут російської літератури, Україна – почесний гість і ті перевертні з паспортами України далі тут просувають свій русский мир.
Мав уже розвернутися на п’ятці і відійти, але цікавітсть узяла гору. Деякі книжки мене зацікавили. Питаю польською про ціну і про щось ще. Жінка намагається щось мені відповісти, але не виходить.
Питаю українською: “Розмовляєте українською?”. Так – відповідає дівчина і на мене здивовано зирк. Я пояснюю: “Чув тут російську мову, а я в Польщі ніколи першим не звертаюся до громадян України українською, бо вони часто у відповідь мене русифікують”.
“Це ще не доказ, що вони русифікують і вони росіяни, бо у нас на сході ….” — втручається інша пані в вишиванці з жовто-блакитним бейджиком, але я не даю їй закінчити і категорично її перебиваю: “Не маю бажання слухати тих теревенів про російськомовних українців. Зокрема в Польщі. Поляки розмовляють польською, українці — українською, а росіяни російською. Якщо я вивчив вашу мову, ваші малороси теж можуть”.
Пані в ступорі, але бачу, що зла. Мовчить. Розрахувався за книгу і ще додаю: “Чого я мушу завжди щось таке дурне почути”. В очах дами лють і ненависть.
Коли ці ваші хворі на голову захисники русского мира нарешті одужають?
Приїжджають до Польщі як почесний гість, мають промувати українську культуру. І нібито все ясно та нормально. А в макітрах забетонований совок, вата та русский мир.
