September 25, 2022

УСІМ | UWIN

Українська світова інформаційна мережа | Ukrainian Worldwide Information Network

ВІЙНА РОСІЇ В УКРАЇНІ ЯК ДЗЕРКАЛО ПРОБЛЕМ УКРАЇНІЗАЦІЇ ​

1 min read

Заступник голови ВО «Свобода» і військовослужбовець батальйону «Свобода» четвертої бригади оперативного призначення Національної ґвардії України Андрій Іллєнко запостив на своїй сторінці у Фейсбуці цей запис. За півгодини запис набрав понад 80 поширень… Варто звернути увагу на обговорення запису.

* * *

Олена Присяжна: «Але українізували мало і не всюди».

Ігор Черніков: «Змушений констатувати, що освіту ми не українізували (погляд з Харкова). А перемога буде за нами!»

Людмила Рибалка: «Справді, у кінці 90-х, на початку 2000-х виросло і сформувалося молоде покоління, яке було проукраїнське, українська мова усе більше звучала в громадських місцях, на концертах. Молоде покоління сьогоднішнє 16-18, виросло на ВКонтакте, на різноманітних російських каналах, на відміну від молоді 2014 не поспішає опановувати воєнне мистецтво. Особливо боляче за дошкіляток, їм включають російськомовні мультики, щоб батькам не заважали, і іграшки, ляльки і машинки заговорили російською. Якщо на початку 2000-х у російськомовних сім’ях діти заговорили українською, то сьогодні в україномовних сім’ях діти переходять на російську, про це кажуть вихователі в садочках. Щось ми робимо не так».

Мирослав Волощук: «Перемоги на полі бою — результат колосальної, дуже невдячної, але щиросердечної, копіткої, щоденної праці останніх понад 30-ти років усього цеху гуманітаріїв!»

Олена Пересєкіна: «І не тільки освіту не українізували, а ще й Церкву втратили. Під порошенкові томосні фанфари знищили Церкву Київського Патріархату, найбільшу Церкву у православному світі , ЄДИНУ незалежну Українську Помісну Церкву, яку відроджено і розбудовано зусиллями Патріархів Мстислава, Володимира, Філарета і яку бездарно здали під протекторат греків. А ми вже бачимо, чим закінчується духовне рабське підпорядкування закордонним центрам керування. Знищення Київського Патріархату – це злочин перед Богом за який відповідатимуть всі махінатори і їхні прихильники».

Михайло Воротняк: «Якби українізували , війни не було б».

Олег Кутковий: «Довели до того політики і в тому їхня провина, зараз в Одесі горе-депутати морозяться з пам’ятником Катерині, нація- це спільнота, об’єднана навколо спільних фундаментальних цінностей.І якщо у Одесі кріпатцтво, імперіалізм , заперечення громадянських свобод депутати засуджують, а українську державність і незалежність України підтримують, то чому це опудало стоїть у центрі Одеси? І кого ці депутати представляють? Яку націю?»

Ярослав Шинкарук: «100% Не дурно москалі перше що роблять, зайшовши на територію України, це знищують нашу мову, культуру. 30 років при владі Україною керували колоборанти, котрі працювали на москву, прикриваючись патріотичними словами та вишиванками.
Дехто з них досі сидить в високих кабінетах.
Більшість з тих, хто роками при владі в Україні, навіть рідних дітей не навчив державній мові..
Здебільшого вони не дбали про Україну, а майбутнє своїх дітей бачили за кордоном.
Ця війна розставила все по своїх місцях… Прикро що кров’ю наших дітей».

Від УСІМ:

Як бачимо, коментатори в чомусь погоджуються, а в чомусь і не погоджуються з А. Іллєнком. Насправді системної українізації України, і в першу чергу — освіти, за роки незалежності здійснено не було.

Так, лементу захисників української мови було багато, і «Свобода» була й залишається одним із найголосніших захисників, але все звелося до боротьби з російськомовними касирами, таксистами та іншими категоріями малоосвічених громадян.

Найбільшою перемогою були закони про квоти та про українську мову, які виявилися неефективними через свою сиуативність.

Ініціатива системної українізації України не зацікавила мовних активістів, зокрема — й свободівців, навіть на рівні обговорення ідеї.

Що, як і чому так сталося, можна прочитати у статтях і нотатках Володимира Іваненка — єдиного вченого й публіциста, який найсерйозніше осмислив цю проблему в контексті багатьох інших проблем українського націєтворення й державотворення:

Українізація України як факт і фактор системних змін: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2019. — 230 с.

В‘ячеслав Чорновіл як феномен української історії й політики: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2019. — 201 с.

Будапештський формат: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 294 с.

Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.

Світове українство — рушійна системних змін в Україні: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 309 с.

Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.

Трансформаційна місія Українського Козацтва: Статті, нотатки — Вашинґтон: Видавництво Україна Інк. — 2021. — 210 с.

Інтелектуальна еліта України як проблема: Статті, нотатки. — Вашинґтон: Видавництво Україна Інк. — 2022. — 729 с.


P. S. Порушена вище тема відлунюється і в ставленні української інтеліґенції до Звернення, в підтримці, поширенні й реалізації якого вона мала б відіграти провідну роль. Натомість спостерігаємо практично іґнорування Звернення:

Нехай нас почує світ!

Чи ви додали свій підпис до Звернення?

ЗВЕРНЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ СВІТОВОГО УКРАЇНСТВА Й НАРОДІВ, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНУ Й УКРАЇНЦІВ У ЇХНІЙ СПРАВЕДЛИВІЙ ВІЙНІ ПРОТИ РОСІЙСЬКОГО АҐРЕСОРА

Додайте свій підпис зараз!

Щоб додати ваш підпис, вишліть на ел. пошту ukrainainternational@gmail.com свої ім‘я та прізвище, вкажіть рід занять і посаду, а також місто, штат (регіон) і країну свого проживання.

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ ПІСЛЯ ПІДПИСАННЯ ЗВЕРНЕННЯ

Leave a Reply

© 2017 - 2021 Ukraina, Inc. All Rights Reserved. No part of this site can be used without a hyperlink to a particular publication.  Newsphere by AF themes.