September 25, 2022

УСІМ | UWIN

Українська світова інформаційна мережа | Ukrainian Worldwide Information Network

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОШУКУ СПОНСОРІВ І ЖЕРТВОДАВЦІВ

1 min read

Український журналіст і письменник Олександр Михайлюта запостив на сторінці групи Центральної Спілки Українців в Німеччині в соцмережах запис такого змісту (подаємо текст у авторській редакції — як є):

«Я звертався до трьох ГО організацій і двох церков;які позиціонують себе як українські в Німеччині.Тема: можлива підтримка ініормаційного проекту плттліх путлєру (є перша і єдина правдива документальна книга “Відсіч”)І що? ВСІ вони виявилися проектами Маскви! ..нема українських біженців у Європі.Є русскіє втікачі.яких той же маніяк путлєр буде “захищати” від німецьких;французьких,англійських націоналістів (операція”денацифікація)І що? ВОНИ всі наоежать путлєру…ось вам прояв хахла у Европі.За 100 евро воно готове смоктати будь-що…»

Ми не знайшли на профілі автора у Фейсбуці жодного запису, який давав би уявлення про те, з чим і чому О. Михайлюта звертався до трьох громадських організацій і двох церков, які «позиціонують себе як українські в Німеччині», і що його так розізлило у їхніх відповідях (якщо, звісно, такі були).

З фрази «Тема: можлива підтримка ініормаційного проекту плттліх путлєру (є перша і єдина правдива документальна книга “Відсіч”)» можна зробити висновок, що пан Михайлюта просив, ба навіть вимагав в діаспорних орґанізацій і церков у Німеччині грошей, а ті відмовили йому або проіґнорували його прохання чи вимагання.

Стиль і загальна культура мови процитованого вище запису, як ми переконалися, є характерним для профілю О. Михайлюти на Фейсбуці. Отож скидається на те, що мало місце не прохання, навіть не виклянчування, а таки вимагання.

Напевно наші читачі погодяться з тим, що складання пожертви, як і спонсорство, є справою добровільною. Отож якщо люди чи орґанізації відмовляють або іґнорують запити, це нормально, і немає жодних підстав ображатися. Тим більше в час, коли проводяться численні кампанії для збору коштів на допомогу ЗСУ, потерпілим і переміщеним особам в Україні та біженцям за межами України.

Чи дає відмова або іґнорування запиту підстави вважати, що члени громадських орґанізацій та церкви діаспори є «проектами Москви», біженці з України — «русскімі втікачами», а всі разом — «проявом хахла у Європі»? Звичайно, ні!

О. Михайлюта ж дозволяє собі не добиратм слів і відверто хамити на адресу приватних чи юридичних осіб: «За 100 евро воно готове смоктати будь-що…» Вау! Хто ж після цього відважиться пожертвувати цьому панові бодай одно євро (один долар) чи навіть одну гривну?!

* * *

Окремо варто повести мову про «інформаційний проект» О. Михайлюти, що його він презентує як «першу і єдино правдиву документальну книгу “Відсіч”».

На жаль, ми не маємо змоги проаналізувати й оцінити зміст і форму книжки «Відсіч». Але те, як автор книжки навішує ярлики, звинувачує невідомі йому орґанізації й церкви у зв‘язках із Москвою й належності самому Путіну, з якими емоціями і наскільки неграмотно він висловлює свої думки, є достатньо підстав припустити, що «Відсіч», можливо, справді є першою, але вельми сумнівно, що правдивою документальною книжкою. Вірогідніше, що ця книжка за своєю якістю мало чим вирізняється серед текстів, розміщених автором у соцмережах.

Сумно, чи не так?..

Цікаво, чому О. Михайлюта не звернувся з проханням про підтримку свого проекту до місцевої церкви і, зокрема, до патріарха УПЦ КП Філарета, з яким він має досвід співпраці і в якого, наскільки нам відомо, є достатньо вільних коштів, щоб підтримати новий проект Михайлюти?

* * *

При цій нагоді не можна не згадати історію з висуненням книжки О. Михайлюти «Падіння хв’юрера» на Шевченківську премію 2021 року (див.: “Тхне совковістю”, – Віталій Запека про скандал навколо Шевченківської премії; Ґуґл допоможе вам знайти більше інформації).

Цілий скандал виник у зв‘язку з висуненням на премію антивоєнного роману Віталія Запеки «Цуцик». Одним із ініціаторів цього скандалу став О. Михайлюта, який дуже хотів потрапити у список претендентів на премію із своїм «Падінням хв’юрера» (протиставивши його «Цуцикові») і який відтак орґанізував відкритий лист на ім‘я президента України, зокрема, використавши і ім‘я свого університетського професора та інших осіб.

* * *

Якби випадок із О. Михайлютою був єдиним, ми не стали б про це писати. Пан Михайлюта, можливо, єдиний, хто виніс ціле явище у відкритий інформаційний простір, поширивши свій запис у низці діаспорних груп. Хотів він поширити свій запис на сторінці й однієї з наших груп.

Величезна кількість подібних випадків залишаються предметом непублічного, приватного спілкування. Це ми знаємо з власного досвіду, одержуючи чи не щодня прохання й вимагання коштів на різні «проекти» в Україні, коли прохачі (а серед них трапляються навіть доктори наук і професори) емоційно, з образою реагують на делікатну відмову.

Отже, це є серйозною проблемою усього українського суспільства, і ми готові продовжити обговорення цієї теми. Можете висловлювати свої думки у коментарях, а краще — електронною поштою.

Редакція УСІМ

Від УСІМ:

Отже, ми отримали перший коментар, і надіслав його нам сам О. Михайлюта:

Докладніший відгук на нашу публікацію О. Михайлюта запостив на своїй сторінці в Фейсбуку (подаємо текст у авторській редакції — як є):

«Цей відгук(із інфою ФСБ про Філарета.про якого я справді зробив книгу на проттдію московським зрадникам УПЦ КП) засвідчує,що справді в Німеччині діють русофашистські організації;закомуфльовпні під “українські спілки”. АДЖЕ я справді пропонував українцям(а вони виявилися кацапами.прихильниками убивць пу
тлєра) поширити цю книгу про відсіч окупантам, але ніяких грошей ні в кого не просив…я взагалі всі свої книги .(а вони – проти КГБ і комуняк,) видавав власним коштом…Так щотак звана центральна спілька так званих українців(а це кацапи) у Німеччині видала себе з головою-це структура Маскви.Але німці не такі прості,щоб утримувати на своїй землі тварюк міжнародного терориста…»

Як бачите, зміст і форма коментаря цілком корелюється, співвідноситься з тим, що і як пише пан Михайлюта. Можна лише пошкодувати, що наш герой так нічого й не зрозумів.

Leave a Reply

© 2017 - 2021 Ukraina, Inc. All Rights Reserved. No part of this site can be used without a hyperlink to a particular publication.  Newsphere by AF themes.