СУСПІЛЬСТВО БАЙДУЖИХ
1 min read
Пропаганда в Україні і Росії
Сучасні популістичні авторитаризми будуються на насаджені байдужості.
Байдужість виховується поширенням двох гасел і наративів: «Нє всьо так однозначно» і « Какая разніца».
Російська технологія у такий спосіб компрометує будь-яку опозицію до Путіна і виховує толерантність до війни з Україною. Вони закрили опозиційні медіа, монополізували телебачення і намагаються розмивати цінності через ботів та анонімні джерела у соцмережах. Вася Пупкін у фейсбуці і мережі телеграмканалів, які невідомо хто веде і фінансує, усі ці «Рога і копита» створюються за корупційні кошти і координуються владою. Їхня мета — вкиди, брехливі версії, компрометація опонентів . Головне — версій і викидів має бути багато, щоб звичайна людина не могла розібратися, нікому не вірила і збайдужіла. «Усі негідники, окрім Путіна, немає кому вірити, я краще збоку постою».
Українська влада пішла тим же шляхом поки у лайтваріанті. Закриття наземного ефіру для незалежних телеканалів і фінансування ботів та анонімних джерел у вигляді достовірної інформації — спосіб зберегти владу від суспільної критики.
У росіян немає іншого виходу. Вони ведуть загарбницьку агресивну війну, маючи зброю і ресурси і саме тому їм, щоб зберегтися від гніву суспільства за жертви, потрібно його перетворювати на байдужих.
Для українців копіювання путінської інформаційної політики — катастрофічне послаблення. Ми переможемо лише за умови небайдужості кожного громадянина і підтримки Заходу. Тому наші наративи навпаки потрібно будувати на заохоченні небайдужості, єдності і довіри. І демократії.
Без демократичних принципів у політичному і суспільному житті — ЄС, НАТО, міжнародна і фінансова підтримка нам не світять. Ми просто не виконаємо умов вступу до ЄС.
Отже, наші наративи мають бути протилежними російським: чесність, щирість, відкритість, здорова конкуренція, дискусія і спільна боротьба з російським агресором.
Медіа мають бути багатоманітними, відкритими, але з жорсткою відповідальністю за роботу на ворога. Фінансування медій має бути прозорим, а анонімність у медіа і соцмережах заборонена. Разом з тим політична цензура має жерстко каратися, а військова навпаки забороняти будь-які витоки, які можуть зашкодити нашій перемозі на фронті.
У нас все має бути однозначно у цінностях і нам не байдуже, якою буде країна.
Від УСІМ:
У цьому тексті відомого українського журналіста, медіаменеджера і політика сконцентроване його бачення російської пропаґанди і у зіставленні з нею — перспектив української інформаційної політики.
Таке звужене бачення є проявом ситуативного підходу до розв‘язання завдань журналістики і ЗМІ, а відтак і перспектив розвитку України.
Щоб українське суспільство не було «суспільством байдужих», з ним треба працювати, але аж ніяк не споглядати його, використовуючи його інфантильність під час виборів.
М. Княжицький, на жаль, не усвідомлює, що журналістика і ЗМІ, а отже — і увесь інформаційний простір України може запрацювати на повну потужність, забезпечити інфрмаційний суверенітет і зміцнити інформаційну безпеку України тільки через створення україноцентричної системи ЗМІ.
Цей процес буде успішним у взаємодії з процесом системної українізації України через сутнісну українізацію освіти і розгортання потужної мережі українознавчої просвіти широких верств суспільства.
Зрештою, Україна має не так рватися в Європу, як прийти до себе через заміну радянського суспільного устрою, в якому вона продовжує жити, якісно новим суспільним ладом, заснованим на українських національних традиціях і звичаях, тобто через кардинальні системні зміни.
Тоді Європа сама прийде до України.
До теми:
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.
Нехай нас почує світ!
Чи ви додали свій підпис до Звернення?
Додайте свій підпис зараз!
Щоб додати ваш підпис, вишліть на ел. пошту ukrainainternational@gmail.com свої ім‘я та прізвище, вкажіть рід занять і посаду, а також місто, штат (регіон) і країну свого проживання.
