СЬОГОДНІ МИ РОЗХЛЬОБУЄМО ТЕ, ЩО ЗАКЛАЛИ КОЛИСЬ

Припускаю, що сьогодні народ почне обурюватися заявою посла Німеччини про те, що Будапештський меморандум юридично не зобов’язуючий документ. Якщо і обурюватися, то не словам посла. Вона назвала очевидний факт.

Обурюватися треба було тим, скільки спекуляцій було навколо цього документу з боку наших політиків. Мені якось у студії забув якого каналу свободівець Юрій Левченко гаряче доводив, що що це типу такий документ, що неодмінно треба трусити його підписантів тоді настане мир.

Юлія Тимошенко з ним носилася. Коли я писав про те, що він пусопрожній, то мені крутили пальцем біля скроні і казали, що я тойво. Я пропонував його прочитати уважно і переконатися, що там згадується лише один механізм у випадку загрози чи нападу на Україну — ставити питання в Раді безпеки ООН — офігенний захист чи не так? Решта там декларації. Жодних зобов’язань.

Це не значить, що не треба трусити підписантів. Але це можна робити, лише звертаючись до моралі. І Зеленський правильно його згадав учора в Мюнхені. Інша річ, що він пред’явив претензії тільки до західних підписантів і в контекст цього документу не критикував Росію, яка є головним порушником цього меморандуму.

Коротше, дуже добре, що про це заговорила посол Німеччини. Це сприятиме деміфологізації цього документу. І з цієї історії без міфів можна і треба винести належні уроки. На той час Україна не мала досвіду міжнародної політики, оскільки її нечисленні дипломати діяли в унісон з Москвою.

Після здобуття незалежності Захід почав сприйматися як старший брат замість Москви. Певно, психологічно було тяжко позбутися такої залежності. Тому знайшли іншого “старшого брата” — Вашингтон. І загалом Захід. Причому дехто свято вірив, що на Заход керуються винятково благими намірами.

Пам’ятаю один романтичний проєвропейський активіст, коли почув, що хтось з іноземців сказав у кулуарах, що Україна їм потрібна суто як ринок, обурено заявив, що такого не може бути. Тоді, певне, вважали, що Захід це суцільне добро і він подбає також і про наші інтереси. Хоча насправді, якщо ти сам не дбаєш про свої інтереси, то за тебе не подбає ніхто. Ну, от за нас і “подбали”.

Ми віддали величезний ядерний потенціал в обмін на твели для наших АЕС і порожній папірець. Добре, що хоч демонтаж ядерної зброї на нас не повісили фінансово. А треба було торгуватися. Наприклад, вимагати серйозніших компенсацій. І неодмінно прописати механізми виконання гарантій.

Я пам’ятаю, коли у рамках “будапештського процесу” до Борисполя дорогою до Москви прилетів Білл Клінтон. Вони разом з Леонідом Кравчуком давали брифінг у тоді ще ремонтованому аеропорту. Я забув точно, що там було, здається, Кравчук представляв Клінтона. Той розсміявся і сказав, що охоче взяв би Кравчука до себе прес-секретарем. Тобто була така реакція, наче на поведінку малої дитини. Мабуть, до нас, недосвідчених, так і ставилися.

Сьогодні ми розхльобуємо те, що заклали тоді. Висновок має бути однозначний. Те, про що я сказав вище. Свої інтереси найефективніше можемо захистити тільки ми самі. На відміну від Росії, на Заході переважно прислухаються до аргументів. На дорослі аргументи — доросла реакція. І ніякий Клінтон не стане з них сміятися.

* * *

Захоплення від промови Зеленського в Мюнхені — це той випадок, коли на нього вже махнули рукою, а він взяв і таки зроби щось пристойне. Ну як зробив? Прочитав те, що йому написали. Читав,до речі, поганенько. на трієчку. Будемо сподіватися, що перекладачі були пристойні й іноземці цього не помітили.

Щодо претензій до Заходу. Він дякував за допомогу, але казав, що цього мало. Наполягав на тому, що мають бути конкретні часові рамки щодо прийняття України в НАТО.До речі, дякуючи партнерам, мав би Порошенку подякувати за те, що той зумів спонукати дві третини парламенту проголосувати за зміни до Конституції щодо курсу до НАТО і ЄС:)))) У контексті того, що Україна захищає західну цивілізацію – це звучить правильно і не схоже на попередні дитячі плачі про те, чому нас туди не беруть. Правильні тези про лендліз і про допомоговий фонд для України. Головне тільки, щоб у випадку реалізації цієї ідеї кошти пішли не на мільярд сосен і не на президентський університет.

Відносно натяків на відновлення ядерних озброєнь,то формально воно ніби правильно: нас не захистили,то поверніть нам зброю. Але з точки зору конкретної ситуації це погана ідея, бо навіть союзники і виборці на тих територіях сприймуть її в штики. Якщо і намагатися відновити ядерний потенціал, то треба іти шляхом Ізраїлю: офіційно в нього нічого такого нема, але де факто всі знають, що він є. На скільки реалістично відновити нишком ЯО — біс його знає.

Апелювання до Будапештського меморандуму – має свої плюси і мінуси. Документ нікчемний. Там не прописано механізми захисту України на випадок агресії.Але апелювати до нього з точки зору моралі — варто і правильно, що це робиться. А от щодо консультації усіх учасників-підписантів, то нагадаю, що там фігурує Китай. на чиєму він буде грати боці – пояснювати не треба.
Коротше, я би сказав так: це найменше поганий виступ Зеленського. І добре, що він припинив апелювати до зустрічі з Путіним. Якщо я не помиляюся, такого під час виступу не було.

PS. Мені підказують, що у відповідях на запитання він продовжував висловлювати бажання зустрітися з Путіним. Мовляв, він не знає чого той хоче. Якщо це так, то він послабив загалом непоганий виступ.

Юрій Луканов

До теми:

ВИСТУП ЗЕЛЕНСЬКОГО НА МЮНХЕНСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ ЩОДО РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ

Питання ядерної зброї: Зеленський пригрозив відмовою від Будапештського меморандуму

Володимир Іваненко. БУДАПЕШТСЬКИЙ ФОРМАТ: Збірка статей. – Вашинґтон, 2020. – 294 с.