ТРАҐЕДІЯ У ДНІПРІ

Зумисно нічого не писав і не постив кривавих фото з місця трагедії в Дніпрі, де двадцятирічний боєць Нацгвардії Артем Рябчук розстріляв з табельної зброї п’ятеро сослуживців, бо свого часу, проходячи службу в совєцкій армії на Далекому Сході, я своїми очима бачив подібну в сусідній частині…

Бачив батьків загиблих хлопців, які приїхали шукати правду до військової частини де загинули їхні діти…

Минуло тридцять років, а причини трагедії ті самі: нестатутні взаємостосунки між військовослужбовцями.

Скажу банальні речі: має бути розслідування, і не лише внутрішнє й прокуратурою, а й парламентського комітету правоохоронної діяльності.

І ще мене дуже цікавить (думаю, слідчих теж), що на місці розстрілу о 3.40 ночі робили жінки, і в тому числі цивільні?!

На фото: Артем Рябчук під час затримання. Що ви можете сказати дивлячись на нього?
Я особисто бачу в його очах каяття… але п’ятеро життів не повернути…

Щирі співчуття рідним і близьким загиблих!

Ігор Мосійчук

Від УСІМ:

Співчуваємо рідним і близьким загиблих і ми.

Ми вибрали для поширення текст І. Мосійчука тому, що він звернув увагу на контекст траґедії — продовження радянської армійської традиції в ЗМУ.

Це — ще один випадок, який волає про нагальність системних устроєвих змін в Україні.