ПРИПИНИТИ ВІЙНУ В УКРАЇНІ
1 min read
Screenshot
Уявна доповідь Трампу про російсько-українську війну
[Публікуємо без редакторського втручання.]
Давайте реально дивитися на речі. Хоча, на моїй сторінці такі заклики не дуже правильні. Тут склалося таке комьюніті, де 99% так і намагається робити. Але ж мені треба було якось почати цей допис. Тому про реальність.
Отже, об’єктивно, на сьогоднішній день, Дональд Трамп є єдиною людиною у світі, яка здатна зупинити навалу московитів в Україні хоч з якимись профітами для нас. Тобто, зберігаючи хоч якісь наші інтереси, відмінні нашої від повної капітуляції та нашого повного знищення.
А тепер уявіть ситуацію.
Стає Трамп президентом наймогутнішої країни світу і йому на стіл кладуть декілька папок присвячених агресії росії проти України.
А в папочках цих не тільки загальновідомі речі, а ще й перелік та аналітика неприємних для діючої укровлади фактів:
— Ось, пан президент, аналітичні дані щодо підготовки росії до вторгення в Україну. Тут можна побачити, що вторгнення це готувалося відкрито, довго, масштабно і планово. Що українська влада знала про цю підготовку не тільки від наших спецслужб, пане Президенте, а й від своїх, українських. Зокрема, від очільника ГУР України, Кирила Буданова, який публічно заявив ще наприкінці листопада 2021 року, що у січні або лютому 2022 буде вторгнення московітів в Україну. Ось посилання.
— І що українська влада? — задає логічне питання Трамп. — Що вона робила?
— А ніхуя вона не робила, пане Президенте. І не просто нічого не робила, аби хоч якось готуватися до повномасштабної агресії росії. Вона ще й публічно і наполегливо таку можливу агресію заперечувала. Ось відео Зеленського про шашлики на травневі свята 2022 року, ось запевнення на всю країну Головнокомандувача ЗСУ, Валерія Залужного, на початку вже лютого 2022 року, що ніякого вторгення не буде і так далі.
— Ну, можливо, вони казали народу щось одне, а робили геть інше?
— В тому то й справа, що казали і робили одне й теж. Тобто, нічого не робили, як і казали. Більше того!
— Ось, Дональд Фредович, ще одна папка. Вона про те, як українська влада сприяла успішному вторгенню московитів у свою країну
— Та ну нах! — Щиро дивується ще наївний в цих питаннях Президент Трамп. — Як таке може бути?
— А ось як. Дивіться. Попри накопичення російських військ в Криму, з якого вчинити наступ було найбільш складно для московітів, враховуючи географічні та топографічні особливості регіону, влада України зробила все можливе, аби наступ з Криму у Хуйла був вельми вдалим. Цей напрямок захищала лише одна бригада ЗСУ, яка ще й за дивними наказами була разукомлектована. Попри очевидну необхідність мати мінні загородження і заміновані мости, які з’єднують Крим з материком, всі можливі напрямки наступу московні на цій ділянці були або розміновані, або незаміновані взагалі. Ось папочка про це.
— А ось ще одна. Про те, як з ключового і стратегічного аеродрому Гостомель під Києвом, за два тижні до початку повномасштабного вторгення, була виведена бригада Нацгвардії України, яка задля охорони цього аеродрому і створювалася. Московитам, правда, скористатися цією тактичною перевагою не вдалося, бо залишки бригади, і невеличка допомога українських військових, яка прибула в Гостомель, знищили московський десант, але в подальшому Гостомель був таки окупований, що навряд чи сталося б за наявності там цілої бригади Нацгвардії.
— В цій же папочці про те, як укровлада фактично здавала Харків. Бо напередодні вторгення росії був виданий, аналогічний до гостомельського, наказ про вивід з Харкова і передмістя 92-ї бригади ЗСУ. На щастя харків’ян, бригада цей наказ не виконала, а на захист міста стали ще й тисячі харківських добровольців, що зупинило окупацію міста. Але смисл дії влади України й тут очевидний.
— А ось ще свідчення того, що не тільки на півдні України та в Харкові була задіяна схема максимального сприяння влади Зеленського російській агресії. На півночі країни теж нічого не було готово для спротиву московні, що дозволило Хуйлу швидко дійти до околиць Києва.
— Ну і на солодке, пане Президенте, ось вам оманська папочка Зеленського.
Це я, звісно, утрирую таку вельми можливу розмову Трампа зі своїми підлеглими і радниками. Але в такій доповіді Трампу точно не буде тієї хуйні, якою Зермаковлада годує українців, приховуючи свою зраду:
— Не буде про те, що у владі просто ніхто не вірив в повномасштабне вторгення московні;
— не буде, що південь країни просто проїбали;
— що не попереджали населення, аби не було заторів на дорогах,
— що з’ясовувати причини провалу оборони країни зараз не на часі і всяка інша білібєрда.
І я більше ніж впевнений, що у Трампа зараз набагато більше інформації з приводу всього цього ніж навіть ми можемо уявити.
А тепер питання: а яка правильна поведінка повинна бути у Трампа, який щиро хоче зупинити війну, але який достеменно знає, що на знищення України працює не тільки Хуйло і весь Хуйлостан, а ще й діюча зрадницька влада Зеленського?
Думаєте, просто так, в одній нещодавній промові Трамп зауважив, що Зеленський не повинен був допустити цієї війни?
Чи комусь не зрозуміло, що кращий спосіб зупинити будь-який напад, це продемонструвати готовність до цього нападу?
Втім, влада Зеленського зробила все навпаки. Це, якби в якомусь місці, де повно бандитів і грабіжників, на паркані заможного будинку висіло оголошення: злого собаки тут немає, сигналізації нема і не буде, хазяїн без зброї, а сам цей паркан з гівна та палок.
Але, я відволікся. Ви ж розумієте, що Трамп, попри свою обізнаність, не може на весь світ заявити: та пішли нахуй ці два підараси, путін та Зеленський, які грають на роялі знищення України в чотири руки.
Не може, бо загальний інформаційний тренд у світі такий, що Зеленський — Боневтік, що він вкраїнський Черчиль, який очолив спротив українців і так далі.
Не може так зробити Трамп ще й тому, що це ніяк не сприятиме його плану припинення війни. А він пообіцяв це зробити. А не виконати таку, одну з головних своїх обіцянок, Трамп не може.
Але й поводить він себе, з урахуванням всього вищенаведеного, доволі рівновіддалено і від Зеленського, і від Хуйла.
Звісно, нам хотілося б, аби Трамп став горою на захист України, послав свої війська до нас і закидав Кремль бомбами. Але для Трампа, як для очільника США, будь-яка країна уособлюється її владою. А влада у нас… Ну, ви зрозуміли. Тому все йде так, як і повинно йти в цих умовах. Якби ми не хотіли і не сподівалися на щось краще.
З коментарів:
Катерина Онищенко: А ще одна папочка – про “чудову” роботу наших юристів-прокурорів по захисту наших інтересів у міжнародних інстанціях. Етап представлення доказів повністю провалений. Ну от немає їх, доказів агресії, геноциду і всього іншого, що робить Росія в Україні.
А я задаю ще простіше питання: а нахіба взагалі Трампу весь цей головняк? Відповіді поки не знаходжу.
Олексій Турієв: Все було б так, але ж завжди є АЛЕ.
Війна в Україні зав’язала геостратегичний вузол, де пов’язано майже все: і кітай, і азія і тихий океан і сірія. Ну й очевидно, вся Європа.
І аби його розв’язати, то тільки здачею України не вийде. Бо це примітивне та ризиковане рішення, яке створить ще більше проблем на майбутнє та може бути критично неправильним.
А інші розв’язання неможливі, доки Україною керують проросійська агентура.
Тому усунення зермаків лежить просто на поверхні…
Оксана Гура: Єдине,що можу додати — до Зеленського треба ставитись не як до президента,а як до буратіна в чужих руках,до проекту. Напевне проекту того ж путіна і його подєльнічків в Україні і світі. Як самостіна персона він повний нуль. Лише виконує ті рухи,які йому дозволяють ниточки в чужих руках. Просто всі – і українці перш за все – прийняли правила цієї гри і вдають,що цей ляльковий балаган справжній. І вимагають від пустої ляльки дій живої,розумної людини. А треба казати правду до кінця,яка б гірка вона не була – тоді може нарешті все це почне зсуватися з мертвої точки. Хоча б у головах людей.
Надія Уразова: Найповніший коментар, який аналізує внутрішню окупацію. Тож є і досі такі, тай ще більшість, що вважають якимось дивом, окупацію такої кількості територій, а головне загибель сотень тисяч найкращіх українських чоловіків. Нарешті людина проаналізувала і зробила висновок, українські території здавалися і здаються за відповідним сценарієм, українці гинуть програмно, згідно мети “до останнього”. Тож кому це потрібно і що вирішувалося в Омані тепер зрозуміло і розкладено по полицям. А чому ще хтось пише “що коней на переправі не міняють”? Цей коняка тягне українців з Україною в прірву загибелі!
Павло Бубенко: І саме прикре, це те, друже, що і оця, антиукраїнська за своєю внутрішньою сутністю, влада – повністю уникне кримінальної відповідальності за нечуване лихо, яке вона своєю бездіяльністю спричинила Україні та прямо підігравала загарбницьким планам кремля! Уникне – от побачите!
