ВИСКОЧНІ

Не шукайте собі ворогів — вони самі налізуть

Не обурююся. Хоча Катя Chilly, якби не загравала з москалями, то звалася б Катериною. Як у метриці, але народним славним та поетичним імʼям. І прізвище нормальне ж — Боголюбова. Хоча раніше була Кондратенко.

Давно передбачив психічне вірусне загострення, що перекинулося на нас від Хуйла. Одним із його ускладнень є антисемітизм. “Катя” заперечує: вона хоче нам (не собі) української символіки до Різдва, а не єврейської ханукальної Менори.

Сумніваюся, що артистові зі сценічним псевдо “Катя Chilly ” треба пояснювати Буквар, а не категорії єдності форми та змісту. Лише стверджу, що ми вижили завдяки національній боротьбі за свої права серед сотні етносів на території Батьківщини.

Іван Степанович Мазепа, побиваючись чаїною долею народу “при дорозі”, воював з московитами за наші “вольності”, а “Катя Chilly ” на них заробляє і підтанцьовує путіну. Цьому шовіністові наш Президент — і єврей неправильний, і президент прострочений. Яке його собаче діло до всього нашого?!

В Україні живе побутовий антисемітизм. Українці позбуваються чужої людиноненависницької ідеології. Але їх затягують в шовіністичне болото.

В нашій країні мало євреїв. Ще менше ми про них знаємо. Якщо я, можливо, сам про них тут пишу, то через це. Ще жандармські царські вигадки досі відлунюють про юдейські вірування та звичаї . Не випадково “справа Бейліса” спровокована в Києві у 1913 році.

Відкладав цю тему, щоб сказати більше. Бачу, що зволікати годі. В чому нас, українців, звинувачують деякі релігійні діячі, особливо, з гуртків хасидизму. Тут чути імена гайдамаків Гонти й Залізняка. Цитують навіть з поеми Кобзаря рядок про “уманську різанину”. Чи не пора згадати про строки давності? Або докази, окрім переказів та метафор?

Є відео з давнішими й абсурднішими звинуваченнями. Був ребе, котрого визнавали навіть святим і месією, то він стверджував, ніби ми прокляті навіки за… розгром Хазарського каганату в 12 ст.
Так, в ті часи юдеї вже були — українці не народилися. (Обмінявся репліками з цього приводу з єврейською газетою “Хадашот”).

Мій покійний друг кінооператор Саша Гейлік жартував, що “всі євреї, але не всі в цьому зізнаються”. У нас в Херсоні на їхній Новий Рік (сім тисяч якийсь там) завжди запалювали Менору при вході до парку. Я — українець — радів: є ще на світі наші євреї, як тішила мене в окупованій Алушті символіка киримли.
Не шукайте собі ворогів — вони самі налізуть. Любіть, євреїв та єврейок!

***

У нас в країні мало євреїв. Катастрофічно мало для роботи, для війни, для мислення. Ми мусимо знайти більше!

Віктор Тютюн

З коментарів:

Андрій Кіндій: Дуже гарне пророцтво (не боюсь цього) в Олени Пчілки. На жаль воно збулося. А відносно шовінізму, Второзаконні (Повторення Закону) розділ 15. До речі, у нас П’ятикнижжя Мойсея практично індентичне Торі.

Віктор Тютюн: Андрій Кіндій помішався?

Андрій Кіндій: Віктор Тютюн, хороший Ви чоловік. Зичу Вам здоров’я та Божих ласк. Та все таки раджу почитати Старий Завіт. Зрозумієте, якому богу вони служать, та чому Всевишній не дає їм змоги відбудувати їхній храм.

Віктор Тютюн: Андрій Кіндій!Хай служать! Собі — не вам. Ви нашого слухайте!

Ось Євгенія Вірлич. Як не Ханука, то життєлюбні українці влаштовують срач на догоду росіянам. Це ж так треба вміти: незмінно, щороку.

Для Херсона Ханука завжди була і лишається важливим святом. Єврейська громада в місті завжди була великою та впливовою. Не без гріхів надмірної любові до східно-північного сусіда, але 2022-й багато чого розставив по своїх місцях.

Ханукію запалювали щороку — і це було не стільки святкове, скільки політичне дійство. Право запалити першу свічку було то у мера (Сальдо, Миколаєнка, Колихаєва), то у блазня і адепта русского мира Артема Кияновського, який нині рядиться у патріота.

Згодом у боротьбі за електорат кандидати в мери запалювали не лише Ханукію, а й котли “Херсонтеплоенерго”, символізуючи особисту дотичність до старту опалювального сезону в Херсоні, де середня температура повітря взимку була приблизно такою самою, як у Києві в жовтні. Це я не до того, що опалення нам не було потрібно, а до того, що пафосний старт сезону точно був ні до чого. Але інфоприводи самі себе не вигадають, тож креативили як могли.

Оскільки запалювання Ханукії біля Міського парку в Херсоні було дійством реально політичним, то людей там збиралось мало. Ті, хто святкував, дійсно святкували: вдома, з родиною, з друзями.

Нерідко під час Хануки можна було почути замість звичного привітання на Суворова (тепер Європейська та Католицька) — “хай світло переможе темряву”. Це означало, що зустрілись точно місцеві і точно хтось із єврейської громади. Загалом на Суворова часто можна було зустріти саме тих, для кого Ханука — особливе свято: херсонських євреїв.

Неймовірно шанований Єфим “Дядя Фіма” Каплан із широкими обіймами посеред вулиці — це дуже приємні і водночас сумні спогади. Я радію, що мені випало щастя знати дядю Фіму і отримати від нього так багато таких цінних порад.

Я не пригадую, щоб колись у Херсоні хтось ляпнув, що йому Ханукія не така і не там. Принаймні публічно. Хібащо ота недоросль псевдопатріотів, якій то євреї, то геї з лесбійками жити заважали і постійно “серли в галіфе”. Але то так ніщивно мало, що сприймалось як інфляція у США: ну воно ж просто має бути.

Чудово на одній прямій жили і Ханукія, і різдвяна Шопка. Загалом Херсон — це чудовий приклад міста, де багатонаціональність і розмаїття культур вдало поєднались, зокрема у протистоянні спільному ворогу та його посіпакам. Чудовий приклад визнання помилок і прагнення йти далі з урахуванням тих помилок. Але антисемітизм у Херсоні не приживався ніколи: щойно з’являвся, вмирав у муках на місці. Власне, як іще мало бути в рідному місті першого Міністра закордонних справ Республіки Ізраїль?

До речі, на Хануку традиційно сіють антисемітський розбрат росіяни. Рік тому вони вкинули про Ханукію за 17 мільйонів, якої, звісно, не було. Той фейк швидко спростували і срача не вийшло. Цього року вкинули креативніше: просто, але на емоціях. Це завжди у них чомусь спрацьовує в Україні.

Якщо вам заважає Ханукія, чесно: щось не так із вами, а не з Ханукією чи євреями.

На фото — остання Ханука перед окупацією в Херсоні.

Хай світло перемагає темряву. Зі святом всіх причетних!

Олесь Прутенко: Любіть кожен своє, поважайте державу, в якій живете і народ, від якого вона має назву…

Марія Дузінкевмч: В колишньому Станіславі і теперішньому Івано-франківську не було ніколи ні антисемітів ні менори, цього року раптом — “вітаємо з Ханукою” і Менора. Менора не заважає, але що сі стало? І ви, пане Віктор, закликаєте любити євреїв. Лише євреїв чи можна ще когось? Нам себе полюбити — програма максимум!

Віктор Тютюн: Марія Дузінкевич …і єврейок!

Дмітрій Рябченко: Хорошо лизнул хозяевам

Віктор Тютюн: Дмитро Миколаївець теж чілієць?

Дмітрій Рябченко: Віктор Тютюн, Не лизала

Українець.

Ірина Остапчук: Як завжди, аргументовано і цікаво! Дякую!

Ярослава Лесів: Оце так-так! І піп зʼявився з 2021…

Гриць Гайовий: Чиє замовлення виконуєте цим дописом, шановний колего? Може, у Вас дружина з богообраного племені? Чи коханка? А Ви, часом, не обрізані? (Можете не відповідати на останнє питання, а тільки на перше, якщо не секрет). Принагідно вітаю Вас із ханукою чи як там Ви її мінорите… Шолом алейхем — Слава Україні!

Віктор Тютюн: Гриць Гайовий, Героям слава! Ви на кого подумали, Грицю Титовичу?

Віктор Тишкевич: Ну, це розкіш! Вірити в свій народ. В себе. Легко і без пересторог і забобонів ставитись до іновірців.