ПОКРОВСЬК І ПАМʼЯТЬ ПРО ІЛОВАЙСЬК
1 min read
Покровськ порожній. Єдине місце, де є люди — це черги на евакуацію
Ворог мав бути зупинений за десятки кілометрів від Покровська фортифікаційними спорудами. Знову збрехали — ліній оборони і тут немає.
На Покровсько-Кураховському напрямку ми вже втретє за два тижні.
Привезли найкраще, що маємо на складах: 1500 FPV-дронів, «Мавіки», пересувні авторемонтні майстерні, шиномонтаж, РЕБ, зарядні станції і велику кількість техніки. Бо доля Покровська залежить від того, як будуть забезпечені наші військові. Повірте, вони роблять усе можливе.
Хотів би, щоб поруч зі мною зараз стояли представники ДССЗЗІ, які дев’ять місяців тому забрали кошти у місцевих бюджетів, а відзвітували і поставили техніки лише на 40%. Звертаюся і до представників інших державних органів: негайно поверніть кошти військовим.
Уся сума воєнного збору, ПДФО від військових мають зараховуватися безпосередньо частинам. Військові закуплять усе потрібне день у день.
Міністерство фінансів та Асоціація міст засвідчили, що вилучення ПДФО у місцевих громад було неефективним. Будівництво фортифікаційних споруд також відбувалося з порушеннями. Сьогодні 5-річчя роботи Верховної Ради, але, на жаль, їй нічим похвалитися, окрім «турборежиму», скасування реформ та неякісних законопроєктів.
Час продемонструвати єдність! Бо країна в небезпеці. Це час створити Уряд Національної Єдності, коаліцію Національної Єдності в парламенті та перемагати ворога.
* * *
Кінець літа, пекуче сонце Донбасу, величезні насипи з порід, що схожі на гори чи піраміди. Ми зустрілися в цьому мальовничому місці з воїнами, що стоять поблизу Роботиного. Вся лінія зіткнення — у вогні, а ці військові продовжують стримувати безперебійні штурми.
Привезли найкраще підрозділам, що борються проти цієї навали. Про бойовий шлях 79 окремої десантно-штурмової бригади можна розповідати дуже довго: вони тримали висоту на Савур-Могилі, займали ДАП та захищали Миколаїв. Тепер з Півдня знову на Схід — відвантажили їм 3 квадроцикли, 2 ПАРМи, 205 FPV-дронів, 6 «Мавіків» та 2 зарядні станції.
Запорізький напрямок не менш тяжкий: військові щодня йдуть у бій, техніка виходить із ладу. Бійці 65 окремої механізованої бригади попросили в нас чотири пересувні авторемонтні майстерні, щоб лагодити вантажівки та пікапи, а також мобільну лазню.
Про 15 окрему бригаду артилерійської розвідки ходять чутки: їх немає ніде і вони всюди. А щоб забезпечувати роботу там, «де їх немає», відвантажили їм ПАРМ, прально-душовий комплекс та 2 купольних РЕБи «Шатро».
Знову тепла зустріч із друзями, що несуть службу в 1 ОШБ «Да Вінчі». Вони пересуваються всією лінією фронту, а ми — за ними. Передали їм вантажівку DAF, 100 FPV-дронів «Вирій», 3 «Мавіки» та 2 зарядні станції.
23 інженерно-позиційний полк, який розбудовує фортифікації, отримав робота-розміновувача. Він необхідний для того, щоб підготувати територію для роботи екскаваторів.
Як завжди, приємно бути в цьому місці. Бо тут справжні. Наші. Ті, що пишуть історію кров’ю та титанічними зусиллями. Разом переможемо!
Петро Порошенко
Від УСІМ:
Хвалиться й ніяк не нахвалиться експрезидент України Петро Порошенко своєю допомогою Збройним Силам України… Мотається на фронт, завозить туди все, що зміг закупити своїм власним коштом та коштом пожертв, складених його прихильниками…
Зазвичай ми не публікуємо звіти П. Порошенка про його допомогу ЗСУ, якою він демонстративно протиставляє себе своєму наступникові — чинному президентові України Володимирові Зеленському, якому час від часу пропонує створити уряд національної єдності.
Зеленський демонстративно іґнорує цю пропозицію, бо створення уряду національної єдності не входило і не входить у його плани та плани тих, хто стоїть за ним. Та й чи ефективним буде такий уряд — це ще питання…
Перепублікуючи із соціальних мереж два записи П. Порошенка, сьогодні маємо нагоду нагадати про битву за Іловайськ, пік якої прийшовся якраз на кінець серпня 2014 року, і президентом України був тоді Петро Порошенко.
Інтернетні архіви допоможуть нашим читачам підняти інформацію того часу, з якої можна побачити, наскільки активним і цілеспрямованим був президент і верховний головнокомандувач Порошенко у той час і як він допомагав фронтові.
Узявши ширше архіви десятирічної давності та й усієї президентської каденції Порошенка, можна згадати, що він не вельми й старався домогтися успіхів на донецькому напрямку фронту (іншого напрямку тоді й не було; Крим уже був окупований Росією, і південний напрямок бойових дій навіть не обговорювався).
Однією із найбільш памʼятних подій того часу було постачання на фронт спеціальних автомобілів виробництва фірми «Богдан», яка належала… Порошенкові. Мало того, що автомобілі були неякісними, але їх ще й продавали ЗСУ за завищеними цінами.
П. Порошенко, звісно, не бажаючи того, зробив усе для того, щоб на зміну йому прийшов В. Зеленський. Так воно й сталося.
Тепер, явно спокутуючи свою провину, Порошенко щедро витрачає гроші, зароблені під час свого президентства. За це його, безумовно, можна і треба похвалити.
От за що Порошенко заслуговує нещадного осуду, так це за те, що він не осмислив своїх помилок на посаді президента, не покаявся та навіть і не пошкодував за них перед українським народом. З того, як поводиться Порошенко публічно, можна зробити однозначний висновок, що у нього немає жодних докорів сумління.
У коментарях до записів Порошенка учасники українського сеґменту соцмереж час від часу запитують, на яких фронтових напрямках воюють його сини. Порошенко не відповідає на такі запитання.
За свого президентства Порошенко зробив так, щоб старший син трохи «повоював» десь у безпечному місці біля зони АТО. Де зараз його сини, крім його родини, не знає ніхто: Петро й Марина про них мовчать (наче й немає у них синів), та й самі хлопці публічно не проявляються. Навіть у благодійному фонді Порошенка.
Більше про слово і чин Петра Порошенка можна прочитати тут:
Будапештський формат: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 294 с.
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.
