НАСТАЛА ЕПОХА БОНДАРЯ

Директором Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка став Юрій Бондар

Нелегка ноша — у непростий час. По-іншому й не скажеш. Очолити школу журналістів, якою свого часу керували такі (не побоюся цього слова) знакові історичні постаті, як Дмитро Михайлович Прилюк і Анатолій Захарович Москаленко та ще й на зламі журналістських й інформаційних технологій — то вам «не два пальці об асфальт»! То — величезна відповідальність!

Знаючи Юрія Володимировича Бондаря зблизька, переконаний, що йому вистачить навіть однієі каденції, щоб довести свій професійний вишкіл та наукову спроможність стати в один ряд згаданих класиків.

Ю.Бондар — високо професійний пишучий журналіст. Свій перший пуд солі «зів» ще в редакціях газет «Молодь України» та «Український футбол». Чашу досвіду у книговиданні теж випив до дна, починаючи з часів колишнього видавництва «Молодь»… Добре знайомий із сучасним радіомовленням… І навіть шлях прес-секретарства пройшов…

У голові Бондаря завжди маса якихось ідей. Мало хто знає, що нинішній директор КІЖу був ініціатором створення УНАФР — Української національної асоціації футбольних репортерів та газети «Український футбол»…

Думаю, досвід Ю.В. Бондаря, помножений на талант викладацького складу Інституту журналістики, дадуть непоганий ефект у справі підготовки майстрів пера та мікрофона.

… З почином, пане Юрію!
На фото: Юрій Бондар (у першому ряду праворуч) – ювіляр — 50-к.

Сергій Сай-Боднар

Від УСІМ:

Щиро вітаючи Юрія Бондаря з новою посадою і новою відповідальністю, бажаємо йому щедрих успіхів на цій ниві.

У тексті С. Сай-Боднара не раз згадується причетність Ю. Бондаря до… футболу. При цій нагоді радимо новоявленому директору Інституту журналістики вдумливо перечитати статтю одного із його вчителів Володимира Іваненка «Журналісти і незалежність».

Нехай на новій посаді він робить і зробить усе можливе для того, щоб Інститут журналістики зосередився на втіленні в життя ідеї створення в Україні україноцентричної системи ЗМІ як «четвертої влади» — інструменту формування й вираження громадської думки.

Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.