December 5, 2022

УСІМ | UWIN

Українська світова інформаційна мережа | Ukrainian Worldwide Information Network

“М’ЯКА СИЛА” АГРЕСОРА

1 min read

1.

Список винуватців росте. Спочатку відповідальність за те, що південна частина України протягом 48 годин опинилася в руках агресора, списали на зрадника — начальника Антитерористичного центру в Херсонській області полковника Ігора Садохіна. Пізніше згадали й керівника СБУ (Служба Безпеки України — Авт) бригадного генерала Сергія Криворучка. Розслідуються факти співпраці з ворогом інших осіб.

Друга світова війна прийшла до моєї Батьківщини з гаслами запровадження “нового порядку”. Рашистське вторгнення, замасковане під “спецоперацію”, супроводжують вимоги “денацифікації” та “демілітаризації”.

Якщо “Ordnung” — слово близьке до поняття “законність”, то нерозтлумачені терміни, як це заведено у чекістів, — просто ярлик, схожий на поняття “враг народа”. З таким клеймом до 1991 року — до здобуття Незалежності України — колоніальна радянська влада забрала життя у сотень тисяч українських інтелігентів.

Поява окупантів у Херсоні 30 березня цього року та їхня поведінка викликали у мене подив. Вони й не збиралися робити все те, чого з телекрана вимагав путін. Якщо на Чернігівщині, Київщині, Сумщині, Харківщині, на Запоріжжі сили вторгнення знищували все живе на шляху наступу, то Херсон вони обійшли й оточили. Від Чонгара до Антонівки — нашого східного передмістя — сталося кілька бойових зіткнень. Втрати серед наших військових були мінімальні, загинуло близько ста цивільних.

Звуки війни долітали до нас із околиць. У місто рашистська військо зайшло малою групою, без пострілів, зайнявши залишені місцевою владою адміністративні будівлі. Херсонці по кілька чоловік підходили до окупантів, запитуючи, навіщо ті приперлися. Солдати наставляли на людей автомати, інколи стріляли в повітря, а їхні командири з посмішкою відповідали, ніби прийшли “асвабаждать насєлєніє от нацистов”.

Загарбники тупо повторювали кримський фокус із “вєжлівимі людьмі” — “зєльонимі чєловєчкамі” — так рашистських військових називали в пропагандистських московських телепередачах. Та весь цей балаган приховував нові підлі способи завоювань.

“Доктрина Герасимова” може розглядатися як переосмислення в реаліях XXI століття добре відомої концепції нетрадиційних бойових дій, які в сучасній російській військовій термінології отримали назву «нелінійних». У рамках цих уявлень основною метою «нелінійних бойових дій» є досягнення потрібних стратегічних і геополітичних результатів за допомогою широкого інструментарію невійськових методів і засобів: явної та таємної дипломатії, економічного тиску, завойовування симпатій місцевого населення тощо” — з пояснень у Вікіпедії.

Ворогів спочатку налічувалося, приблизно, 500 автоматів. Вони зайняли порожню будівлю обласних ради й адміністрації. Міська рада ще два з половиною місяці працювала, вдаючи ніби нічого не сталося, і треба прибирати торішнє листя і саджати клумби.

В степах за Херсоном ревіли гармати.Над моїм будинком уночі завивали ракети, котрим обстрілювали сусідній обласний центр — місто Миколаїв, а по моїй вулиці їздило все більше броньованої техніки. Одні водії-механіки не реагували на сигнали світлофорів, що працювали, і чавили авта і пішоходів. Інші — гальмували. У місті з’явилася рашистська військова поліція.

Вдруге в “гібридний війні” на частині території України практично випробовували “м’яку силу”. Її суть, висловлена у “Воєнних доктринах РФ” (Російської Федерації — Авт.) останніх років, розкривалися методологічно. Протистояти підступним діям виявилося запізно. Можна і треба воювати!

До цього лише в обласному центрі росгвардійці таємно затримали більше 200 чоловіків, яких катували в камерах СІЗО по вулиці Перекопській. Двох чоловіків демонстративно розстріляли — у Таврійському районі та біля міськради. Десятки людей пропали безвісти. Мого доброго знайомого полковника поліції Віталія Лаптійчука витягли побитим і втопленим з води у річковому порту.

“М’яка сила” спирається на політичну розвідку, виконуючи завдання каральними загонами.

На фото: один з останніх державних прапорів на будівлі залізничного вокзалу в м. Херсоні.

2.

Підготовка до анексії півдня України почалася не з призначення московських намісників у запорізькому Мелітополі та Херсонській області. Вона тривала з 2014 року, а ще раніше управління країною, силові структури держави насичувалися агентами ворожих розвідок. За всіма вимогами “гібридної війни”, наприклад, на Херсонщині скорочувалася освітня, культурна, бібліотечна мережа, декоративну функцію виконували творчі спілки. Закривалися місцеві газети, проводове радіо, провокативну роль грали дискусії про мову і декомунізацію.

Псевдополітичні організації в органах представницької влади були маріонетками в руках або криміналітету, або ставлениками київських владних угрупувань.

Виявилися паралізованими такі інститути державності, як суд і громадянське суспільство.
Сказати людям правду було нікому і ніяк. За тиждень до вторгнення в Херсоні завершилося опитування мешканців вулиці Московської. Вирішували, чи переіменовувати її? Люди проголосували, щоб їм залишили стару назву.

Демократичні процедури використали на шкоду державним інтересам. Адже громадськість уже позбавили всіх комунікативних інструментів.

“За рік в області потрібно буде сформувати 7 військових підрозділів. Їх завдання – захист населення та території Херсонської області від небезпеки”, — писав на сайті обласної державної адміністрації начальник управління оборонної роботи Валерій Головко… наприкінці року 2021.

Нагадаю, що путін почав загарбання України у 2014 році. Херсонська прикордонна і прифронтова область ніби впала в летаргічний сон. (“Присплять лукаві …” — Тарас Шевченко).

До 25 січня ц. р. нібито створили 6 батальйонів територіальної оборони: п’ять — в районах та, основний, – в обласному центрі. Витратили понад 40 мільйонів гривень. Самих бойових підрозділів так ніхто й не побачив. Зброю нікому не видавали всупереч наказу міністра оборони.

Обороноздатність країни ослабла під натиском ворожої “м’якої сили”. Однак вона нікчемна, коли зустрічає всенародний опір. Населення Херсона майже місяць мітингувало проти загарбників. А військовий комісар області Олександр Зіньковський виконав свій офіцерський обов’язок: він озброїв кілька десятків побратимів пістолетами й автоматами та увечері 24 лютого на кілька годин зупинив стрімке просування ворога на Антонівському мосту через Дніпро.

В ці дні Збройні сили України оточують Херсон зі сходу й півдня. На мій погляд, колаборанти з окупантами не встигнуть оголосити тимчасово утримувані території “Новоросією” чи ще чимось вигаданим. Вони вивісили червоні й трьохкольорні ганчірки по місту, але навіть діти малюють на асфальті та на стінах українську державну символіку.

Мені пишуть, що владу на тимчасово окупованій Херсонщині повністю перебрали відряджені з російської глибинки представники ФСБ, тобто чекісти путіна. Четверо колаборантів похизувалися на московських пропагандистських телеканалах і скисли. Тепер у них комбінована роль — декорації та масовки. А в переляканих очах — одне запитання: куди тікати?

“М’яка сила” в середовищі всенародного спротиву загнивається. А партизанський рух і наступ національної армії вичищає непотріб.

На фото: окупанти довго не могли зняти наш національний прапор у Привокзальному сквері. Зрізали щоглу ” болгаркою”.

Віктор Тютюн

* * *

Нехай нас почує світ!

Чи ви додали свій підпис до Звернення?

ЗВЕРНЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ СВІТОВОГО УКРАЇНСТВА Й НАРОДІВ, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНУ Й УКРАЇНЦІВ У ЇХНІЙ СПРАВЕДЛИВІЙ ВІЙНІ ПРОТИ РОСІЙСЬКОГО АҐРЕСОРА

Додайте свій підпис зараз!

Щоб додати ваш підпис, вишліть на ел. пошту ukrainainternational@gmail.com свої ім‘я та прізвище, вкажіть рід занять і посаду, а також місто, штат (регіон) і країну свого проживання.

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ ПІСЛЯ ПІДПИСАННЯ ЗВЕРНЕННЯ

Leave a Reply

© 2017 - 2021 Ukraina, Inc. All Rights Reserved. No part of this site can be used without a hyperlink to a particular publication.  Newsphere by AF themes.