«РОЗКАЖІТЬ МЕНІ, ЯК Я НЕ МАЮ РАЦІЇ»
1 min read
«В окопе никто не рассказывает друг другу на каком языке надо говорить или писать, куда ходить молиться, с кем спать, что читать и с кем общаться. Но в украинских соцсетях этот вектор опят начинает доминировать в комментариях. Забавно, что те, кто готов рвать всех и вся за язык, веру и все остальное, чаще всего готов делать это лишь в соцсетях, а не с автоматом рвать оккупантов на первой линии. Да, в окопе другие приоритеты. Эх, вашу бы энергию, да в нужное русло…
P.S. А теперь расскажите мне, как я не прав. ))»
— Борислав Береза
В окопі ніхто не розповідає один одному, якою мовою треба говорити чи писати, куди ходити молитися, з ким спати, що читати і з ким спілкуватися. Але в українських соцмережах цей вектор опеньків починає домінувати у коментарях. Смішно, що ті, хто готовий рвати всіх і вся за мову, віру та все інше, найчастіше готовий робити це лише в соцмережах, а не з автоматом рвати окупантів на першій лінії. Так, у окопі інші пріоритети. Ех, вашу б енергію, та в потрібне русло…
Від УСІМ:
Дуже злий, ба навіть хамський запис зробив Борислав Береза на своїй сторінці в соцмережах.
Ми розуміємо його роздратування ситуативниками, які боротьбу за українську мову перетворюють на боротьбу з окремо взятими малоосвіченими прошарками суспільства (касири, офіціанти, таксисти та ін.) і виносять теревені на цю тему в соцмережі та й у ширший інформаційний простір.
Роздратування Б. Берези з цього приводу є свідченням того, що він є таким же самим суб‘єктом базарування з мовного питання, як і ті, на кого він спрямовує свій гнів, і в такий спосіб стаючи на захист російської мови — мови аґресора, що перетворює Україну на суцільну руїну.
Ось англомовні люди з-поза меж України та Росії заявляють: «Я не розмовляю російською. Я міг би, але я не роблю цього». Це — не прояв ненависті до російської мови. Це — форма протесту проти аґресії і носія цієї мови як аґресора. Це — принцим.
Схоже, що панові Березі — людині інтелектуальній, освіченій, ерудованій — зрозуміти це не дано. Отже, маємо справу із суб‘єктом, який професійно справляє вплив на українське суспільство і як фахівець, і як політик. Але цей суб‘єкт, на превеликий жаль, має дуже низький рівень національної свідомості й громадянської зрілості/відповідальності.
Більше тут:
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.
