БІЛОРУСЬКА ОПОЗИЦІЯ І ВІЙНА РОСІЇ В УКРАЇНІ
1 min read
Знову ракети з території Республіки Білорусь. Пару днів тому мав дискусію з кількома білоруськомовними білорусами, які є в еміграції. Їм образливо, що ми негативно ставимося до їхньої батьківщини. Вони вважають, що зробили все, що могли і кількість затриманих і винесених вироків від режиму Лукашенки — тому доказ.
Це правда і неправда водночас. Тисячі затриманих під час боротьби за визволення своєї країни — це дуже багато. Поки не згадати, що за останні роки українці втратили у боротьбі з тим самим ворогом десятки тисяч убитими. І ще більше — пораненими. І на цьому кривавому тлі всі ті хороводи, які не закінчилися нічим — вибачте, не вражає, це просто поразка.
Жорстка антилукашенківська риторика і українські прапори на аватарках — це абсолютно недостатні засоби для створення умов для допомоги Україні і деокупації Білорусі. Бо ефективних дій всередині країни практично нема. Якби росіянам горіло там, то у них було б менше сил тут.
На жаль, страх і терор призвели до ситуації, коли внутрішня та зовнішня білоруська опозиція нічим не можуть допомогти. Кількасот(?) білорусів у лавах ЗСУ і нечисленні партизани на території РБ це, об’єктивно дивлячись на речі, це не те, що дає хоч якийсь мінімальний результат.
Росіянам діяти з території РБ комфортно. Вони відтягують доволі значні українські сили, які так потрібні на півдні та сході. І в цей час читати чергові благоглупості і образи (“а ваш Зеленський до 24.02 торгував з Лукашенком”, “більшість українців зігували Лукашенку” — це з коментарів, тобто це ми винні, що у них повна дупа) — якось не тойво.
Білоруська опозиція мала б переглянути концепцію боротьби за свою батьківщину. Вони мають воювати за неї. І чим довше вони цього не робитимуть — тим гіршим ставатиме ставлення до білорусів взагалі.
Це сумно, але це факт. Яка нам різниця, хто нас вбиває — “окупований” білорус своїм нєпротівлєнієм або службою у армії РБ, чи “окупований” бурят чи дагестанець, для яких служба — це єдиний ліфт з його села.
