РІК ПО ТОМУ…
1 min read
Рік тому я був змушений залишити повноваження позаштатного радника міністра оборони через відмову керівництва МО поводити реформи. За 5 місяців Тарана звільнили, він залишив армію без багатьох важливих видів озброєння, без запасів важливого спорядження. Але усі проблеми та шляхи вирішення залишаються, зараз можна звірити час.
* * *
Вирішив скласти повноваження радника на громадських засадах міністра оборони України Андрія Тарана.
Причини звільнення:
1. Загроза повномасштабної російської агресії розкрила грубі провали та недоліки у роботі Міністерства оборони, проте проблеми армії не аналізуються та підмінюються показухою.
2. Міністр оборони не реагує навіть на ті елементарні проблеми, про які публічно заявляє Комітет з оборони ВР, такі як харчування, будівництво арсеналів, Держоборонзамовлення, кризовий стан із боєприпасами. А тим часом крадіжка в армії на паливі, закупівлі, ремонті залишається масовим явищем. Ніхто несе відповідальності.
3. У державі відсутня централізована оборонна політика, тому навіть проблеми, які МО намагається об’єктивно вирішити – такі як територіальна оборона, запровадження автоматизованих систем управління, блокуються через відсутність координації на рівні.
4. У розпал війни провалено Держоборонзамовлення 2020 року, і зараз також зривається Держоборонзамовлення 2021 року, остаточний річний план наприкінці травня не передано виконавцям.
5. Військово-політичне керівництво не планує якісних реформ в армії. Нові документи оборонної політики, зокрема Стратегія військової безпеки, не спрямовані на зміну ситуації. Можна миритись з деякими проблемами, але не можна миритися з небажанням їх вирішувати.
6. Справа про провал спецоперації із захоплення російських терористів-«вагнерівців» не розслідується вже 8 місяців. Верховна Рада блокує створення слідчої комісії. У 2020-му році сталося 7 провалів спецоперацій ГУР МО, внаслідок чого значна кількість людей захоплена противником, є, на жаль, і втрати, які загинули через когось люди, розкрито ключові напрямки роботи проти РФ. Проте Міноборони ігнорує довгу низку цих провалів, хоча причина очевидна – зрада.
Моє бачення військової реформи сьогодні не може бути реалізовано, а я мав намір використати такий підхід:
Доктрина воєнної реформи
1. Оперативні цілі:
а) досягнення переваги у позиційній обороні за умов Мінських обмежень;
б) мінімізація бойових та небойових втрат за рахунок підвищення якості військ;
в) підготовка до наступальної операції на Донбасі у разі сприятливої політичної обстановки у майбутньому;
г) підготовка до певних сценаріїв дій у Придністров’ї та в Криму.
2. Принципи:
а) ми поступаємося ворогові в чисельності, на морі та в повітрі, у нас немає ядерної зброї, наша система оборони має бути максимально інтегрована до структур НАТО для стримування загроз, з якими нам важко боротися;
б) наші союзники не будуть воювати замість нас у нашій зоні відповідальності – це наземні бойові дії;
в) бути сильним скрізь неможливо, тому наша армія повинна мати перевагу якості над кількістю;
г) головне якість військ – боєздатність, тобто здатність завдати ворогові неприйнятні втрати у заданій точці за короткий час;
д) перевага це: найкращі воїни з кращою зброєю у потрібний час у потрібному місці;
е) ресурси повинні концентруватися там, де найбільший ризик життя воїнів;
ж) військові реформи це: безперервний аналіз нових чинників у війні; оборонне планування з урахуванням аналізу; випереджаюче ворога використання змін;
з) перемогу забезпечує: ситуаційна поінформованість; швидкість розв’язків; скритність маневру; сміливість дій; точність ураження цілей.
Проблеми:
а) відсутність оборонної політики та єдиного центру прийняття рішень у державі – роз’єднаність органів влади, конфлікти між усіма органами управління;
б) проведення військових реформ це головний мобілізаційний проект держави під час війни, відсутність реформ рівнозначно деморалізації суспільства та капітуляції;
в) корупція та кумівство залишаються одними з головних факторів у роботі військово-адміністративної системи. Чинна система оборони гранично забюрократизована та нездатна сама себе реформувати;
г) армія побудована за структурою та статутами ЗС СРСР 70-х років, заснована на принципах тотальної мобілізації країни в умовах застосування ядерної зброї, за принципом переваги кількості над якістю, що є абсолютно неприйнятним у сучасній війні;
д) армія зберігає найгірші риси радянської системи – неадекватно великий апарат управління; відсутність повністю укомплектованих військових частин; панування контролю за ініціативою; покарання самостійності; відсутність післяопераційного аналізу AAR; підміна відповідальності паперовими відписками; повне нерозуміння критеріїв боєздатності; повна невідповідність принципам і структурі НАТО в головному – у лідерстві, доборі, комплектуванні, організації, підготовці, управлінні кар’єрою особового складу;
е) відсутня наукова робота та аналіз – немає офіційної історії війни; слова воєначальників про набутий досвід війни не відображені в будь-яких документах планування;
ж) через відсутність реформ та довіру до військового керівництва не припиняється відтік кадрів, звільнилася більшість ветеранів 14-15 років;
з) критичне становище з боєприпасами, відсутність планування розвитку озброєнь відповідно до тактики та завдань сучасної війни;
і) відсутній парламентський контроль, відсутній об’єктивний аналіз проблем;
к) забезпечення, оплата, умови служби неможливо залучати на довгі контракти найякісніших і мотивованих бійців.
Першочергові проекти:
1. Розробка військової доктрини – цілей та завдань, стратегії та тактики дій, на яких має бути засноване реалістичне оборонне планування на 2021 рік. Подивіться, з чого починав Ізраїль – доктрина Хаїма Ласкова була викладена на одній сторінці, вони починали з цієї бази.
2. Вивчення бойового досвіду війни в Україні, Молдові, Сирії, Карабаху. Аналіз факторів боєздатності військ та підготовка висновків: тактика та оперативне мистецтво, внесення змін до бойових статутів, організаційно-штатна структура, система комплектування, бойова підготовка, озброєння, логістика. Війська мають отримувати постійний аналіз бойових дій, які ведуть наші війська на фронті.
3. Нові критерії оцінки якості командування. Впровадження практики After action review – післяопераційного аналізу, інтелектуальних методів оперативного планування та оцінки дій, починаючи з вищого військового керівництва. Головні критерії оцінки командира – боєздатність його підрозділу чи частини. Оцінка та просування командирів здійснюється лише через проходження командних посад у військах, у ході бойових дій командири оцінюються за результатами їх бойових дій, професійним виконанням бойових завдань, втратами супротивника та втратами довіреного підрозділу. Анонімне анкетування особового складу щодо оцінки командирів.
4. Скасування та перегляд радянської системи внутрішньої служби. Скоротити паперове та документальне навантаження, покладене на командирів у 5-10 разів. Звільнити командирів від більшості бюрократичної листування до роботи з особовим складом.
5. Скорочення надлишкових управлінських ланок та військово-адміністративних структур МО та ЗСУ, скорочення надлишкових бюрократичних процедур, що не відповідають новим документам оборонного планування. Скорочення кількості військових частин та апарату управління, збільшення чисельності бойових частин наземних сил.
6. Реформа трьох бойових частин першої лінії частин за експериментальною моделлю на принципах армій НАТО з наданням широкої ініціативи та самостійності командирам частин, спрямування в ці частини офіцерів та сержантів, які проходили підготовку в навчальних закладах НАТО, за організаційно-штатною структурою та з процедурами та статутами НАТО.
7. Аналіз системи логістики та ефективності витрат армії на утримання та експлуатацію техніки в рамках життєвого циклу. Передача військовим з’єднанням прав на проведення тендерів на закупівлю продуктів та предметів постачання, які недоцільно постачати централізовано. Контроль якості палива у підрозділах.
8. Скорочення строків строкової служби з метою підвищення якості відбору до 4 місяців; направлення військовослужбовців строкової служби до резервних підрозділів у складі бойових бригад (без права залучення до бойових дій), підготовка за єдиною методикою як піхотинці.
9. «Велике будівництво» службового житла та військових містечок насамперед для бойових частин, що воюють на фронті.
10. Реформа територіальної оборони – ТРО має бути структурою, яка насамперед створює умови для якісної підготовки діючих мотивованих бійців ТРО. Пріоритет не кількість, а якість. Організація з особливим статусом, з відбором, підготовкою на добровільній основі близька до тієї моделі в Литві та Естонії.
Такі результати моїх думок після перебування на посту, це була неоплачувана діяльність, жодних привілеїв чи чогось матеріального вона мені не принесла, “відбувати номер” заради статусу вважаю ганебним. Треба чи робити чи називати причини, чому зробити не можна. Міністру оборони все це виявилося нецікавим, як і керівництву Офісу президента. За кожне слово у своїх висновках та пропозиціях я готовий відповідати.
Що ж, боротимемося за проведення реформ – адже війна продовжується, і від сильної оборони залежить наше майбутнє. Настане час, і зміни відбудуться, адже тих, хто готовий боротися за Україну незмірно більше, ніж тих, хто заходить до влади, щоби щось пиляти. Україна переможе.
[18 травня 2021р.]
* * *
А ви додали свій підпис до Звернення?
Щоб додати ваш підпис, вишліть на ел. пошту ukrainainternational@gmail.comсвої ім‘я та прізвище, вкажіть рід занять і посаду, а також місто, штат (регіон) і країну свого проживання.
