May 24, 2022

УСІМ | UWIN

Українська світова інформаційна мережа | Ukrainian Worldwide Information Network

ТОПОНІМІЧНА ВІЙНА

1 min read

Розпочавши повномасштабне вторгнення, загарбники увійшли у міста та села незнайомої і чужої їм країни.

Країни з іншою, ніж на їхніх радянських картах, топонімікою. У населені пункти без пам’ятників Леніну на всіх центральних площах. Але з меморіалами жертвам Голодомору і героям АТО. Раніше російські очі ніколи не обпікало таке часте поєднання синьої і жовтої барв, як на нашій, загарбаній ними землі.

І десь вони вже почали “виправляти” ситуацію. Оскільки у росіян немає власного образу майбутнього для загарбаного світу, вони вирішили тягти його у минуле.

Важко сказати, чи є большевик В. Володарський шанованою в “ДНР” історичною постаттю. Але “вернути все в зад” означає, що треба замінити назву колишнього райцентру.

Між іншим, Нікольське — то назва історична. Забавно, що у 2016-му місцева громада відстояла її у суперечці з УІНП, де я тоді працював. Ми ж виносили на розгляд парламенту пропозицію покійного Юрія Лози Микільське. Так як назву цього населеного пункту Приазов’я позначали на деяких картах доби радянської українізації.

Повернення нам “на зло” Володарського мені особисто нагадує випадок з новітньої історії Грузії. У колишній Південно-Осетинській АО був райцентр Ленінгорі, ясно на честь кого названий. Після Першої Південно-осетинської війни Ленінгорський район залишився під контролем Грузії. Райцентру повернули його історичну назву – Ахалгорі (звісно, воно було грузинського походження).

Російська агресія 2008 року призвела, зокрема, до окупації цієї грузинської території та до включення її у визнану Москвою державу Кокойти. Так от південно-осетинські сепаратисти перейменували Ахалгорі на “Ленінгор” — тобто ніби і радянську назву повернули, але щоб вже не на грузинський манер.

Топонімічна війна — явище нерідкісне, коли йдеться про протистояння між націями, або між нацією та імперією. Коли на певній території має бути стерта одна країна заради того, щоб поширилася територія іншої. Два роки тому на топонімічний аспект збройного конфлікту звернули увагу оглядачі, що висвітлювали Другу Карабахську війну. Майже у всіх вірменських назв на театрі воєнних дій виявилися азербайджанські відповідники.

Натомість назви зазвичай не чіпають окупаційні війська, які виконують певні тимчасові завдання в іншій країні. Якраз такі, які путінська пропаганда приписує своїй “спецоперації”.

Гаразд, Нікольське було в межах Донецької області, яку Москва та її сатрапи більше не вважають Україною. Але побачимо, що буде, наприклад, із назвами окупованих двох інших колишніх райцентрів: Олешок (радянського Цюрупинська) в Херсонській та Кам’янки (радянського Куйбишевого) у Запорізькій областях.

У цих південних регіонах вже почали знову ставити ленінів. Але чи дійде до їх “республіканізації”? Справа з “референдумами” поки пробуксовує.

Фото побачив у Василя Павлова.

Максим Майоров

Leave a Reply

© 2017 - 2021 Ukraina, Inc. All Rights Reserved. No part of this site can be used without a hyperlink to a particular publication.  Newsphere by AF themes.