ЗАКОРДОННІ УКРАЇНЦІ — М‘ЯКА СИЛА, ЩО ТВЕРДО ЗАХИЩАЄ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ

«Закордонні українці – це «м’яка» сила, що твердо захищає інтереси України», — заявив Володимир Зеленський під час онлайн-зустріч із членами провідних організацій закордонних українців. У заході взяли участь представники українських організацій з Австралії, Аргентини, Бразилії, Великої Британії, Естонії, Італії, Іспанії, Канади, Німеччини, Литви, Південно-Африканської Республіки, Польщі, Португалії, Румунії, США, Туреччини, Чехії.

СКУ подає цю зустріч як нараду з президентом України щодо підтримки територіальної цілісності України, в якій брала участь ціла делегація представників Світового Конґресу Українців (СКУ) та українських громад з діаспори під проводом Президента СКУ Павла Ґрода взяли участь у віртуальній зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським.

У повідомленнях ОПУ та СКУ не сказано, яка із сторін була ініціатором цієї зустрічі-наради. Оскільки ця подія відбулася напередодні зустрічі В. Зеленського з дипломатичним корпусом, очевидно, за цим заходом стоїть ОПУ.

Відеозапис зустрічі-наради наразі не оприлюднено. Судячи із звітів, на заході було висловлено низку пропозицій, зокрема — щодо встановлення Дня світового українства.

Цю ініціативу оголосив СКУ, який позиціонує себе як представника усього світового українства, хоча насправді об‘єднує лише кілька десятків окремих діаспорний орґанізацій і не має жодних повноважень представляти усе зарубіжне українство.

Ідея створення Руху світового українства, отже, залишається актуальною, і вона мала б обговорюватися на зустрічах-нарадах України й українського зарубіжжя.

Жодна із сторін — учасників зустрічі-наради, схоже, навіть не згадала про множинне громадянство України, яке нещодавно було виведене на законодавчий рівень обговорення.

У цьому зв‘язку особливо актуальною є тема перетворення світового українства на рушійну силу системних змін в Україні, про що багато пише Володимир Іваненко (див.: Світове українство — рушійна системних змін в Україні: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 309 с.)