НЕ ВСЕ, ЩО БЛИЩИТЬ, — ЗОЛОТО
1 min read
Навіяне розслідуванням Біллінґкета
Коли я написав пост, в якому висловив деякі питання щодо тексту про вагнерівців, то деякі читачі поставили смайлики реготу під ним. Я це відношу до “нізкапаклонстава пєреєд Западом”. Тобто в нас існує уявлення, що Захід це якась істина в останній інстанції, а їхні медіа справді незалежні і ніколи не можуть помилятися.
Це така собі підліткова наївність. Раніше істиною і авторитетом була Москва, а тепер став умовний Брюссель.
Я вам хочу нагадати найяскравіший приклад з нашої історії. Це статті Дюранті у НЙТ про СРСР, в яких заперечувався Голодомор. Автор отримав за це Пулітцерівську премію. Ви скажете, що це було давно і з того часу багато що змінилося. Якщо все змінилося, то що заважає відкликати нині ту премію як помилкову? Адже Дюранті писав брехню про одну з найстрашніших трагедій в історії людства. І Пулітцерівському комітету має бути соромно через те, що премію дали моральній потворі.
Але давайте повернемося до наших днів. Нагадаю не таку вже й давню нашумілу історію. ВВС, на стандарти якої нас закликають рівнятися, опублікувала “розслідування”, де розповіла, що Петро Порошенко дав хабара за те, щоб зустрітися з Трампом. Я буквально наступного дня надрукував статтю в Детекторі медіа, де написав,що це розслідування гівна не варте (с)Швейк. Бо в якості доказів там наведено два анонімних джерела. Порошенко потім виграв суд у ВВС і отримав компенсацію у кілька сот тисяч фунтів стерлінгів. Цікаво,що дехто з колег закинув мені, що я відмазую владу. Логіка феєрична. Писати про владу всяку фігню можна. А коли вказати, що це фігня, то це називається відмазувати владу.
Ще одна історія. На Трампа колишній британський розвідник Крістофер Стіл склав досьє, як потім з’ясувалося, на замовлення опонентів Трампа. Воно було настільки лівою ногою писане, що жодне видання, яке вважає себе солідним, не наважилося його публікувати. Але його опублікував таблоїд БазФід. Здавалося б, жовтий сайт надрукував очевидну фігню. Чи варто на це звертати увагу? Логіка підказує: ні. Але видання, які вважають себе солідними і які самі не хотіли це друкувати, дружно підхопили тему. Це закінчилося створенням комісії Мюллера, на яку було витрачено понад 30 млн доларів. Вона знайшла купу всякого лайна в оточенні і діях Трампа (заради справедливості треба сказати, що таке можна знайти в оточенні будь-якого політика), але змови з росіянами виявити не змогла. Тобто з самого початку це була політтехнологія.
Можу ще згадати. Кілька місяців тому британська Гардіан надрукувала статтю, де, як в ній декларувалося, розповіла про нацизм у Європі. Але в усій статті наведено всього два приклади і обидва з України — підрозділ Нацгвардії “Азов” і якась організація, назву якої я ні до того, ні після того не чув. Мені тут же згадалася передача на російському телебаченні, яку я дивися буквально за місяць до війни в Грузії. Там було сказано, що вона присвячена кавказькій злочинності в Москві. Але всі випадки, які згадувалися в ній, були присвячені винятково грузинам. Так, наче там нема ні вірмен, ні чеченців, ні азербайджанців. А потім почалася війна з Грузією.
Але повертаючись до статті в Гардіан. Вони цитували якихось експертів, котрі розповідали, що Україна нині продукує нацистські ідеї для всієї Європи. Я думаю, що вас не треба переконувати, що це, м’яко кажучи, нісенітниця. А ці експерти = дивися вище цитату від Швейка.
Отож, коли ви читаєте західні медіа, то не варто їм сліпо довіряти. Вони теж бувають заангажовані і продукують інформаційне сміття. І коли до них виникають запитання, то не варто сміятися. А варто почухати потилицю і поміркувати, що за цим стоїть. Втім, це стосується не лише західних ЗМІ, а й наших. У нас теж вистачає “розслідувачів”, які називають чорне білим і навпаки. Народ в залежності від своїх уподобань або вірить їм, або ні. А вірити треба лише у Господа Бога. В усіх інших випадках треба знати, а якщо знати точно не виходить, то принаймні сумніватися. І це зовсім не смішно.
