ПАВЛО ҐРОД: ІНТЕРВ‘Ю ДЛЯ РАДІО «СВБОДА»

Радіо «Свобода» зробило суботнє інтерв‘ю з президентом Світового Конґресу Українців Павлом Гродом.

«У Росії здійснюється етнічний геноцид проти українців методом зомбування та ізоляції, каже президент Світового конгресу українців Павло Ґрод, — пише в анонсі Радіо «Свобода». —

Зокрема, українці Росії були змушені припинити своє членство в СКУ через загрозу кримінальної відповідальності за зв’язки з так званими «небажаними організаціями».

Чому російська церква є рукою Кремля в діаспорі, як світове українство протидіє «русскому миру». Скільки коштів спільнота Світового конгресу готова виділити на меморіал в Бабиному яру і що робить для визнання Голодомору геноцидом?

Про це та багато іншого президент Світового конгресу українців Павло Ґрод розповів в «Суботньому інтерв’ю для Радіо Свобода»

Коментар УСІМ:

На жаль, у нас немає достовірних даних про те, наскільки Кремль справді боїться українську діаспору. А от що більшість при владі в Україні і значна частина українського суспільства вороже налаштована щодо української діаспори, то такі дані у нас є.

Отже, у взаєминах України з діаспорою не все можна і треба списувати на Кремль та розвідку РФ. На жаль, у спецслужбах України багато україноненависників, українофобів і українобайдужих (серед них напевно є й агенти Москви), які через своє невігластво або й свідомо чи за наказом своїх покровителів «атакують українців у світі».

«Взаємодія і співпраця між Україною та діаспорою упродовж останніх тридцяти з лишком років має тенденцію до згасання, хоч упродовж зазначеного часу й були спалахи пасіонарного піднесення (1989–1991, 2004–2005, 2013–2014 роки). Владні інституції України зуміли взяти контроль над діаспорними орґанізаціями через підтримку й підкуп лояльних лідерів та цілеспрямовано приборкуючи й придушуючи активну частину українського зарубіжжя».

Це — цитата з Відозви Українського Університетського Клубу «ІСТОРИЧНА МІСІЯ СВІТОВОГО УКРАЇНСТВА», публікація якої збіглася з інтерв‘ю пана Ґрода для радіо «Свобода».

Прикро констатувати, але українська діаспора надто слабка для того, щоб справляти вплив на українське суспільство й на українську політику. Що вже тоді говорити про можливості її впливу на політику світову?