«ЗА ОДЯГОМ ЗУСТРІЧАЮТЬ…»
1 min read
Screenshot
«Модний» трек обговорення зустрічі Зеленського із Трампом
1.
Не думала я, що у звʼязку з учорашніми подіями в Білому домі вигулькне ще й умовно «модний» трек обговорення ситуації, але він справді існує — і це дуже показово. Я здивувалась, коли про одяг Зеленського мене спитали в моєму фб, але ще більше здивувалась, коли прочитала в іноземній пресі інсайти, повʼязані з цією темою. Окей, тут дійсно можна сказати кілька очевидних слів.
Отже, на самій вчорашній фантастичній пресконференції окрім іншого, було питання про одяг (!) Один з журналістів запитав Зеленського, чи має той костюм. Зеленський: “Так, маю, Я одягну костюм після війни”.
Принагідно слід зазначити, що це був не просто журналіст, а бойфренд Марджорі Грін (конгресвумен, яка системно цькує Україну в конгресі і звинувачувала нас в нацизмі та тортурах цивільних).
Я це побачила і одразу забула, бо далі понеслось таке, що стало не до костюмів. Але в перших американських текстах, написаних по гарячих слідах, я з подивом побачила, що ці кілька слів були черговою верхівкою чергового айсбергу цих перемовин. Ось що пише наприклад Axios (автоматичний переклад):
«Одним невеликим, але не менш важливим фактором, який дратував Трампа, був той факт, що Зеленський не носив костюм, повідомили Axios два безпосередньо обізнані джерела.
Радники Трампа неодноразово казали команді Зеленського, що для Зеленського було б більш шанобливо відмовитися від військового одягу під час відвідування Білого дому.
Зеленський прибув до Білого дому в більш офіційному чорному вбранні з національним символом України, але без костюма.
«Він сьогодні так причепурився», — зауважив Трамп, потиснувши руку Зеленському біля входу в Західне крило» (там великий текст, про одяг ближче до кінця).
Чому нас вчить цей кейс? Ооо, багато чому.
По-перше, що одяг та будь-яке обговорення одягу, враження від одягу, зауваження щодо одягу — це ніколи не причина, а завжди наслідок (тобто це повний крах від початку хибної теорії «короткої спідниці»). Тобі хтось не подобається, ти маєш щодо когось упередження — ти обговорюєш його одяг, тобі не подобається його одяг і НЕМОЖЛИВО вдягнутись так, щоб через одяг це ставлення змінити.
По-друге: одяг дійсно є потужним соціальним висловлюванням, він здатний нести важливі меседжі, це мова, яка зчитується безпомилково і не потребує перекладу. Казала і повторюю: фліска замість костюму в перший день повномасштабного вторгнення була найкращим стилістичним кроком Зеленського евер.
Нічого не можна було зробити такого ж промовистого та ефективного ціною таких мізерних зусиль — хіба припинити голитись, він зробив і це. Поступово фліска президента із успіху перетворювалась на пастку — чим ближчим здавався мир, чим теоретичнішою розмова з європейськими партнерами, тим недоречніше він виглядав в одязі війни.
Більш формальний варіант, але все ж таки не костюм, як учора, був гарним проміжним виходом — але ж як нині знову грає фліска, відчуваєте? Ну тобто: молодець, що витримав стиль, бо миром і не пахне, в костюмі був би як дурень зі своєю запопадливою краваткою та не підписаною угодою.
По-третє: так, одяг це сильний важель тиску. Вимагати певного одягу, забороняти певний одяг, ставити одяг як вимогу і таке інше — інструменти психологічного тиску коли йдеться про окремих людей і тоталітарного примусу, коли йдеться про суспільство. В даному випадку це були не вимоги, а рекомендації — ок, приймається.
Наш до рекомендацій не дослухався, що було його повним правом — і отримав такий прочухан, нібито не виконав вимогу.
Також, і це в четвертих, маніпулювання вимогами до одягу — це намагання домінації, відповідно, погодження на вимоги це вияв покори (і навпаки). Тут все очевидно.
Ну і нарешті: трамп є політичним гопником, який не гребує жодною можливістю принизити опонента, показати йому та решті його місце в ієрархії. Такі люди розуміють тікі мову сили. Перефразовуючи Черчілля, якби наш вдягнув краватку, аби уникнути публічного приниження, він отримав би те саме приниження — але вже в краватці. О, я бачу ти нарешті вдягнувся як людина, сказав би Трамп.
Всі варіанти, які пропонує тобі гопник за кіоском, за визначенням є для тебе хибними. Тут, як слушно пишуть в коментах, немає жодного значення, є в тебе прикурити чи ні.
P.S. Про всяк випадок: Зеленський НЕ приїхав на зустріч в Білий дім у флісці. Він був вдягнений в стилізовану сорочку-френч зі стоячим комірцем та з гудзиками, текстильну сорочку з цупкої чорної тканини.
PPS. Замість ілюстрації хочу дати скрін з телеграму який. свою чергу є скріном з тіктоку, за бажанням ви легко його знайдете. там знизуу написано – відео набрало вже 10 мільйонів переглядів.
Зоя Звиняцьківська
2.
А ось новина для всіх тих, хто розказує, що ̶а̶ ̶ч̶о̶г̶о̶ ̶в̶о̶н̶а̶ ̶т̶а̶к̶у̶ ̶к̶о̶р̶о̶т̶к̶у̶ ̶с̶п̶і̶д̶н̶и̶ц̶ю̶ ̶в̶д̶і̶л̶а̶ ̶ Зеленський був одягнений не так, сказав щось не так, слова підібрав неправильні і тд.
Я вас почула, а тепер почуйте те, що я вам скажу.
Зеленський так само, як і Трамп, схильний до жонглювання приблизними або й вигаданими даними, а його офіс, Кабмін та відповідні міністерства навряд чи ретельно документують дані про допомогу Україні з-за кордону, зокрема із США. Якби так було насправді, у Зеленського в кишені був би аркуш паперу, який він міг би показати Трампові, коли той говорить про 350 мільярдів при тому, що економісти (той же А. Ілларіонов) за відкритими джерелами доводять, що обсяг допомоги США Україні, на жаль, у рази менший, а лідери європейських держав перед телекамерами підказують Трампові, що Європа допомагає Україні безоплатно.
Глава Пентагону наказав зупинити всі військові кібероперації проти росії.
Тобто боротьбу з російськими хакерами.
Віддав наказ командуванню збройних сил США, відділу кібербезпеки, зупинити спрямовані проти росії дії.
Під дію наказу потраплять і операції, пов’язані з допомогою Україні в боротьбі проти російських хакерів.
Тих самих хакерів, які не один раз на хую вертіли багато ключових департаментів США, а також ложили і сайт самого Пентагону.
Тепер, очевидно, домовилися, що російські хакери більше не будуть чіпати свій братній народ – американців.
Ви уявляєте, якої глибини в них уже пішли договорняки, якщо вони домовилися з хакерами?
Ні, ви мабуть все одно не поняли, давайте я ще раз: ЦЕ ЗБРОЙНІ СИЛИ США.
І зараз ключове – цей наказ глава Пентагону віддав ще тиждень назад.
В них уже мінімум тиждень з росіянами мир дружба жувачка і пакт про ненапад, а ви мені тут будете розказувати, що все могло би бути в нас із США прекрасно, якби Зеленський прийшов у костюмі?
***
Я зробила для вас текстовий запис всієї розмови, яка переросла в сварку, між Зеленським, Трампом і Джей Ді Венсом.
Більшість з вас, напевно, жили в 90-х і пам’ятаєте, що таке рекет і методи, якими він здійснювався.
Це коли авторитетні пацани підходять до когось, хто слабший за них, і кажуть:
— Чуєш, чувак, у тебе проблеми. Великі проблеми. У тебе два виходи: або ти нам заплатиш. Або у тебе будуть ще більші проблеми.
І справді, виходи з цієї ситуації були тільки два:
Зеленський: Я багато разів казав дякую американському народу.
1) погодитися заплатити – і тоді авторитетні пацани заберуть у тебе все, що захочуть і в сумі, в якій захочуть, бо ніякої фіксованої суми боргу немає: 350 млрд перетворилися на 500 млрд, в одній з останній заяв звучало вже «трильйони», а тебе вважатимуть лохом, якого можна доїти, як корову, а також кинути тебе коли-завгодно, бо ти ж лох;
2) не погодитися з наїздом і відбиватися – тоді наслідки непедбачувані: або ти їх відпиздиш трохи, або вони тебе сильно – але в цьому випадку буде збережено гідність.
В будь-якому разі ці два виходи обидва погані. А ви вже самі вибирайте, який ближчий для вашого психотипу – публічне приниження чи публічний мордобой.
Про те, що адміністрація Трампа вирішила здати Україну в обмін на налагодження дружби з росією – було ясно не тільки з усіх цих дивних заяв усієї команди Трампа, переговорів в Саудівській Аравії.
Про це чітко і крупним шрифтом написано в їхній стратегічній програмі «PROJECT 2025», де вказано, що треба не допустити зближення росії з Китаєм, бо головний ворог США – це Китай, тому росію треба перетягнути на свій бік, і якщо для цього потрібно буде віддати їй Україну – то окей.
В цій же програмі купа інших пунктів щодо змін в американській політиці, які вони ПРЯМО ЗАРАЗ УЖЕ ВИКОНУЮТЬ.
То чого ви думаєте, що вони б не виконали і цей?
Якою була б ця “мирна угода” за їхнього сприяння – неважко здогадатися.
Може й добре, що воно все так вийшло, і ми не попали в цю кабалу, а змогли зіскочити, поки ще не пізно.
Зацініть лексику авторитетних пацанів. От правда ж, схоже?
***
Зеленський: Він (путін) окупував великі частини України, Крим, у 2014 році. Він вбивав людей, люди вмирали на лінії розмежування. В нас були з ним розмови, багато розмов. І ми підписали з ним – я підписав як президент у 2019 році – я підписав з ним угоду, Макрон і Меркель – ми підписали з ним угоду про припинення вогню. Всі з них говорили мені, що він (путін) ніколи не піде (далі). Але після цього він зламав цю угоду про припинення вогню. Він вбивав наших людей і він не обміняв полонених. Ми ж підписали також угоду про обмін полоненими. Але він не зробив цього. Про яку дипломатію, Джей Ді, ви говорите?
Венс: Я говорю про ту дипломатію, яка витягне вашу країну (з війни). Я вважаю неповагою з вашого боку приходити в Овальний кабінет і намагатися оскаржувати це перед американськими ЗМІ.
У вашої країни великі проблеми. У вас проблеми з людьми. Прямо зараз ви, хлопці, силою відправляєте призовників на передову. Ви повинні бути вдячні (нашому) президенту за те, що він намагається це владнати.
Зеленський: Ви коли-небудь були в Україні, щоб казати, які у нас проблеми?
Венс: Я знаю, що ви привозите людей (в Україну) і робите їм «пропагандистський тур». (це він про те, як політикам, які приїжджають, показують розбомблені росіянами будинки і міста)
Зеленський. США зараз не відчувають впливу війни, оскільки між ними є «гарний океан», але ви відчуєте (війну) в майбутньому. Дякувати Богу, що у вас немає війни.
Трамп (перебиваючи його): Не кажіть нам, що ми будемо відчувати. Тому що ви не можете нам диктувати це. Ви дозволили собі опинитися в дуже поганому становищі… Ви не в хорошому становищі. Зараз у вас немає карт на руках. З нами ви починаєте мати карти.
Зеленський: Я тут не в карти граю.
Трамп: Ви граєте життями мільйонів, ви граєте в Третю світову війну.
Венс: Ви хоч раз сказали спасибі під час цієї зустрічі?
Зеленський: Навіть сьогодні. Багато разів.
Венс: Ви поїхали до Пенсильванії агітувати за опозицію. Скажіть кілька слів вдячності президенту, який намагається врятувати вашу країну.
Зеленський (Венсу): Якщо ви думаєте, що якщо говорити голосно…
Трамп: Ні, він не говорить голосно. Ваша країна у великій біді.
Зеленський: Можна я скажу?
Трамп: Ні, ви вже багато говорили. Ви не можете зіпсувати це. У вас є великі шанси вийти з цієї війни добре лише завдяки нам.
Зеленський: Пане Президенте, ми тримаємося, від початку війни ми були самі.
Трамп: Ні, ми дали вам 350 мільярдів (доларів). Якби у вас не було нашої військової техніки, війна закінчилася б за три тижні.
Зеленський: За 3 дні. Я вже чув це від путіна.
Трамп: Вести такі справи буде дуже важко, ось що і вам кажу.
Венс: Скажи дякую.
Венс: Погодьтеся, що є розбіжності, і давайте вирішувати їх, а не сваритися перед американськими ЗМІ, коли ви неправі. Ми знаємо, що ви неправі.
Трамп: Я думаю, що для американського народу добре бачити, що відбувається. Ось чому я дозволяю цій розмові продовжуватися так довго. Ви маєте бути вдячним.
Зеленський. Я вдячний.
Трамп. У вас немає карт. Ваші люди гинуть. У вас не вистачає солдатів. Ви кажете нам: я не хочу припинення вогню, я хочу те, я хочу се. Якщо я вам скажу, що є припинення вогню, ви повинні будете його дотримуватися. Щоб кулі перестали літати і ваші люди перестали гинути.
Зеленський: Звісно, ми хочемо припинення війни. Але я вам вже казав – з гарантіями.
Трамп: Ти кажеш, що ти не хочеш припинення вогню? Я хочу припинення вогню. Тому що ви отримаєте припинення вогню швидше, ніж будь-які (мирні) угоди. Там був не дуже розумний хлопець Обама. Це був я, хто дав вам «джавеліни». Обама дав вам лайно. Вам треба бути більше вдячними. Тому що у вас немає карт. З нами у вас є карти.
Приблизно через 50 хвилин після початку зустрічі, Трамп завершив свою появу перед ЗМІ, сказавши: «Я думаю, ми бачили достатньо», а потім додав, що «це буде чудове шоу для телебачення».
Мені зараз боляче і гірко, але мені би було боляче, гірко і дуже соромно, якби Зеленський промовчав і посміхався в обличчя тих, хто поставив собі за ціль принижувати його, а в його обличчі — мою країну.
З моєю країною так не можна.
Надія Паливода
Від УСІМ:
Уже не вперше і напевно не в останнє в соцмережевих дискусіях спливає на поверхню «модний» трек (за висловом Зої Звиняцьківської)
Пару років тому на LinkedIn я запостив коротенький запис з фотографією Зеленського у футболці серед вбраних у ділові костюми європейських лідерів біля входу до Маріїнського палацу в Києві:
«Не впевнений, що офіційно високих гостей, одягнених у костюми з краватками, доречно бути одягненими у футболку, однотонні штани та кеди. Навіть під час війни.
Польова військова форма призначена для носіння на полі бою, щоб у ній було зручно на полі бою, а не на офіційному політичному заході».
Цей запис прочитали півтора мільйона осіб, тисячі з яких відреагували на нього смайликами та коментарями:
Зауважу, що переважна більшість коментаторів затюкали мене, ставши на захист Зеленського. Отже, в масі своїй люди не бачать у такому іміджі Зеленського нічого поганого, хоч він і є зухвалим викликом узвичаєному дипломатичному етикету.
Пізніше, при іншій нагоді, я повернувся до цієї теми й написав статтю анґлійською мовою, яку можна прочитати на моєму сайті.
Звичайно, війна — не парадний захід і навіть не туристичний похід. Напевно ж верховному головнокомандувачеві доречно у часі війни справді вбиратися у такому стилі, який єднав би його із своїм військом і водночас не був би викликом для тих кіл у світовому політикумі, де він шукає підтримки і розраховує на підтримку. Такий стиль закладено у френчі, кітелі чи як ви ще їх називаєте, пошиті з добротної тканини у кольорі одного з родів військ.
Зоя Звиняцьківська та й інші коментатори зауважують, що навіть якби Зеленський був з краваткою, Трамп все одно знайшов би спосіб принизити його, оскільки має особисту відразу до Зеленського як особистості.
Арґумент, звичайно, переконливий. Але ж і Зеленський, як практично й кожен із нас, має відрази до тих чи інших особливостей (найпомітнішою є особиста ненависть Зе до Петра Порошенка, причому нічим не пояснена).
Особиста неприязнь між політиками, ясна річ, не працює на користь справі, але це не означає, що вона має бути каменем спотикання, коли йдеться про інтереси, набагато вищі за життя особистостей. Нагадаю тут Леніна, який зауважив якось, що коли треба буде, заради інтересів справи ми готові побрататися навіть із чортом.
Учорашній провал Зеленського найменшою стосується саме цього аспекту дипломатії. Проблема в іншому.
«За одягом зустрічають — за розумом проводжають», — кажуть у народі. Про його одяг, прийди він на офіційні переговори хоч у такому вигляді, як у своєму «Кварталі» він «грав на роялі», якби він своїми інтелектом, освіченістю, гострим розумом і неймовірною мудрістю так зачарував співрозмовників, що вони слухали б його з непідробним інтересом, розумінням і емпатією до долі українського народу й України, усе пішло б так, як того й хотілося б і самому Зе, і українській делегації, і Україні.
Але ж чесноти президента України виявилися набагато слабшими, ніж такі собі інтелект, освіченість і розум Трампа, який визначається нарцисизмом, самозакоханістю, самовпевненістю, наглістю й іншими якостями, успадкованими від своїх предків і відпрацьованими до вишуканості у бізнесовій діяльності.
Ментально-психологічний портрет Трампа докладно описаний фахівцями й доступний у відкритому доступі (Ґуґл вам у поміч). Отож перед тим, як вступати у будь-які контакти із Трампом, фахівцям Офісу Президента й Міністерства закордонних справ України годилося б вивчити ці матеріали й підготувати Зеленського до спілкування з ним. Зрештою, й самому Зе не завадило б заглиблюватися у такі речі.
Звісно, Трамп навряд чи цікавився ментально-психологічними характеристиками Зеленського, але фахівці з його оточення напевно добре попрацювали над цим і дуже добре «накрутили» Трампа. Чого, очевидно, не робили в оточенні Байдена та інших світових лідерів.
Відомо, що Дональд Трамп є великим або й неперевершеним маніпулятором, на що звертають увагу економісти, аналізуючи жонглювання ним сумами коштів допомоги Україні з боку США. Ми не знаємо, чи економісти з його адміністрації, з Пентагону, з Міністерства фінансів та Держдепу підказують Трампові реальні цифри та поправляють його.
На жаль, в Україні (в ОПУ, в міністерствах та інших державних і недержавних організаціях) має місце розкраданпя допомоги, яка надходить із-за кордону, про що багато пишуть і говорять ЗМІ й блоґери. Зеленський напевно знає про це набагато більше, бо головним фігурантом історій про розкрадання є його «права рука» Андрій Єрмак. І те, що Зеленський покриває ці злочини (якщо, звичайно, не є співучасником), дратує і настроює Трампа проти Зеленського. І проти України.
До речі, дуже цікавий аналіз переговорів Зеленського із Трампом запропонував психолог Олег Хомʼяк у розмові із Юрієм Романенком. Зокрема, він звертає увагу на психотип Зеленського з маркером «Я — не лох».
Цікаво, що їдучи до США, Зеленський, схоже, уже мав намір розіграти провокацію у Білому Домі. Журналіст і політик Ігор Мосійчук звернув увагу на те, що якраз під час зʼясування стосунків Зеленського із Трампом «кварталівці» підтримали свого лідера розміщенням у соцмережах фото роялю з написом «Трамп».
У висліді складається так, що Зеленського виставляють із Білого Дому саме як лоха, тобто людини неосвіченої й нерозумної — таким він і показав себе.
