В Україні не було жодного міністра оборони, який зміцнював би оборону України
Знайшлися люди, які підрахувати ефективність міністрів оборони України від початку нинішнього століття, тобто за півтора десятка років за президентів Л. Кучми, В. Ющенка і В. Януковича.
МО України списало (продало або ж просто порізало):
2001-2003 Володимир Шкідченко: 12 винищувачів, 238 танків;
2003-2004 Євген Марчук: 86 винищувачів, 263 танки, 572 ракетних установок;
2004-2005 Олександр Кузьмук:
96 винищувачів, 136 танків, 248 ракетних установок;
2005-2007 Анатолій Гриценко:
192 винищувачі, 698 танків, 1054 ракетних установок;
2007-2009 Юрій Єхануров:
73 винищувачі, 102 танки, 4 ракетних установки;
2009-2010 Валерій Іващенко:
78 винищувачів, 86 танків, 3 ракетних установки;
2010-2012 Михайло Єжель:
127 винищувачів, 1000 танків та 29 ракетних установок;
2012-2014 Дмитро Саламатін:
98 винищувачів, 292 танки…
Підсумуємо: 762 винищувачі, 2,815 танків, 2,910 ракетних установок, — і посумуємо за втратою 6,497 одиниць військової техніки, яка так пригодилася б зараз у цій війні.
Цікава була б статистика за 1990-ті роки, починаючи з президентства Л. Кравчука, коли процес роззброєння почався й набрав сили інерції з продажу й списування, коли позбувалися не тільки ядерної зброї…
За президентства П. Порошенка, очевидно, процес роззброєння знизився, але все одно продовжувався в інший спосіб, а можливо, що й списувати було нічого, та вже й війна потребувала техніки… Отже, також цікава була б статистика…
А ще цікава була б статистика скорочення розробки й виробництва нових видів озброєння. «Ленінська кузня» імені П. Порошенка випускала які-неякі броньовані катери, а потім переслала. Так «Оплот» хай і в невеликих кількостях ішов на експорт, а до ЗСУ так і не дійшов… А випуск ракетних установок, якими хвалився О. Турчинов…
Пам‘ятаємо, як у часі війни взявся переводити оборонну промисловість на «мирні рейки» (асфальтовані) новий президент України В. Зеленський. Також напевно цікава статистика…