Вчора, 12 листопада, відійшов засвіти Герой України В’ячеслав Степанович Брюховецький — літературознавець, педагог, журналіст, громадський діяч, один із засновників Народного Руху України, ініціатор відродження Києво-Могилянської академії та її перший та почесний президент.
Головною справою життя В’ячеслава Степановича стало відродження Києво-Могилянської академії на зорі незалежності — у 1991 році. Під його керівництвом НаУКМА перетворився на один із найуспішніших освітніх проєктів та символів нової України. Відмовившись від совєцьких стандартів, університет поєднав власні історичні традиції із сучасними західними освітніми практиками та став першим повністю україномовним закладом вищої освіти нового зразка. Реформи, які було запроваджено в Могилянці за ініціативи В’ячеслава Брюховецького, згодом змінили всю систему вищої освіти країни.
Світла та вічна пам’ять. Щирі співчуття рідним, близьким та всій могилянській спільноті.
Дмитро Олексієнко
***
Невимовний біль і гірка втрата для всієї нашої Нації… Відійшов у вічність В’ячеслав Степанович Брюховецький. Людина-епоха, Великий Українець, подвижник, без якого неможливо уявити сучасну інтелектуальну, вільну та мислячу Україну.
В’ячеслав Степанович був з тієї рідкісної породи людей, які не просто мріяли про відродження держави, а творили її власними руками, розумом і незламним духом. Його життєвим подвигом стало відродження Києво-Могилянської академії. Коли на зорі нашої Незалежності багато хто не вірив у успіх, він повернув до життя славетну Могилянку — не просто як навчальний заклад, а як справжню кузню української еліти, простір свободи, гідності та європейських цінностей.
Я завжди захоплювався його мудрістю, шляхетністю і тихою, але непохитною силою. Під час Помаранчевої революції саме могилянці на чолі зі своїм почесним президентом стали одним із головних оплотів нашої боротьби за правду і демократію. В’ячеслав Степанович вчив молодь найголовнішому — любити Україну не на словах, а щоденною працею, поважати свою історію, мову і ніколи не зраджувати власних принципів.
Ми втратили великого вчителя, філософа, патріота і мого доброго, щирого друга. Але залишилися його книги, його ідеї, і головне — тисячі випускників Могилянки, які сьогодні розбудовують і захищають нашу державу. У кожному з них живе частинка душі В’ячеслава Степановича.
Висловлюю найглибші, найщиріші співчуття родині, близьким та всій великій могилянській спільноті. Схиляю голову у скорботі разом із вами.
Вічна пам’ять і Царство Небесне, дорогий Друже і Вчителю. Спочивайте з миром.
Віктор Ющенко
