Майже кожен член РНБО має щось таке, що підмочує репутацію
Я вам пізнавальне принесла. Раптом ви не цікавились. У зв’язку із заявою Зеленського та рішенням премʼєр-міністерки Свириденко.
Перша заява — міністри юстиції Герман Галущенко та енергетики Світлана Гринчук мають залишити посади і подати заяви про відставку.
Друга заява — Кабмін має здійснити подання до Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо запровадження санкцій стосовно Тімура Міндіча та Олександра Цукермана.
На скріни подивіться — це з сайту РНБО. Галущенко і Гринчук входять до його складу. І поки немає інформації, що їх звідти виключено.
У нас ще станеться, що вони самі за себе голосуватимуть. Проти виключення 🤣
Подивіться на скріни ще раз. Як ви думаєте, кого немає у складі РНБО і чия відсутність дуже дивна?
Наприкінці тексту напишу.
А поки давайте пройдемося по членам і членкиням, чиї рішення прямо і безпосередньо впливають на національну безпеку і оборону.
Про хороше ви і так знаєте. Знаєте ж? 😀
А я вам про інше нагадаю. Про основні скандали та звинувачення, що згадуються у публічному просторі та ЗМІ щодо цих високопосадовців.
Про Зеленського не будемо. Вже достатньо написано.
Рустем Умєров, голова РНБО:
- Кадровий скандал в Агенції оборонних закупівель (АОЗ).
- Проблеми із закупівлею боєприпасів (браковані міни).
- Звинувачення у непрозоро придбаній нерухомості у США.
- Можливий вплив у корупційній справі «Енергоатома».
Герман Галущенко, міністр юстиції:
- Звʼязки зі зрадником Деркачем.
- Шлейф корупційних звинувачень в енергетичній сфері. Тут можна томи писати.
- «Енергоатом» (операція «Мідас»).
Світлана Гринчук, міністерка енергетики:
- Корупційний скандал в енергетиці («Операція Мідас»).
- Під час роботи на посаді заступниці Міністра захисту довкілля та природних ресурсів звинувачувалась у провалах практично по всіх ключових напрямках роботи. Наприклад, повал роботи з налаштування системи фіксації злочинів РФ проти довкілля.
Сьогодні вона написала заяву на відставку з посади міністерки енергетики України.
Андрій Єрмак, керівник Офісу президента:
- «Плівки Єрмака» (брат Єрмака).
- «Вагнергейт» (зрив спецоперації).
- Створення тіньового впливу на всі сфери життя в Україні.
- Основний вплив на всі ключові призначення в Україні.
- Звинувачення у «виснаженні»відносин зі США.
- Зростання статків та об’єктів нерухомості, пов’язаних із сім’єю та оточенням Єрмака, які не відповідають рівню доходів.
Анатолій Завгородній, президент Національної академії наук України:
- Корупційні скандали, пов’язані з незадекларованою нерухомістю та ймовірним конфліктом інтересів щодо земельних активів НАНУ.
- Був іноземним членом Російської академії наук (РАН). Він подав заяву про вихід зі складу лише після початку повномасштабного вторгнення (у березні 2022 року).
Олег Іващенко, голова служби зовнішньої розвідки:
Публічних, офіційно підтверджених скандалів чи кримінальних проваджень, що стосуються його діяльності на вищих державних посадах (СЗР, ГУР), немає. З огляду на його роботу у сфері розвідки, публічна інформація про нього є вкрай обмеженою.
Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ:
Найбільш значущі скандали пов’язані з його роллю керівника, який відповідає за очищення великих силових структур (МВС, Нацполіція, Нацгвардія) від корупції та неблагонадійних кадрів, а також з його жорсткою публічною критикою дій НАБУ щодо його підлеглих.
Руслан Кравченко, Генеральний прокурор:
- Отримав службову квартиру і швидко її приватизував.
- Звинувачення у прозорості та доброчесності під час конкурсу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), через це його кандидатура була відхилена комісією на фінальній співбесіді.
- Виправдовування «фейкової інвалідності» прокурорів через їхні «низькі зарплати».
- Звинувачування його як прокурора у справі про державну зраду Януковича. Критики стверджували, що він надавав неправдиву інформацію про місце перебування втікача. Це було розцінено як упередженість або можлива співпраці у інтересах колишнього президента.
- Скасував Положення про порядок добору кандидатів до кадрового резерву та ліквідував комісію, яка його формувала. Це розцінюють як відступ від реформи та спробу повернутися до непублічних, «ручних» кадрових призначень.
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я:
- Скандал із закупівлею вакцин та провальною організацією вакцинації під час пандемії COVID (2021-2022).
- Отримав службову квартиру, яку приватизував.
- Скандали із закупівлею швидких та медичного обладнання.
- Скандал із реконструкцією Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит”, де неефективно використовувалися державні кошти та затягувалось завершення будівництва.
- Скандал із відновленням корпусу НДСЛ “Охматдит” внаслідок ракетного удару.
Василь Малюк, голова СБУ:
Всі скандали повʼязані з корупцією, неетичною поведінкою співробітників та політичним впливом усередині спецслужби.
Сергій Марченко, міністр фінансів:
Більшість скандалів навколо нього стосуються управлінських рішень, бюджетної політики та комунікації, а не прямих корупційних розслідувань.
Андрій Пишний, голова Нацбанку:
Він отримав міжнародне визнання за стабілізацію фінансового сектору під час війни, основні скандали навколо нього стосуються питань доброчесності його оточення, політичного впливу на фінансові процеси та кадрової політики у підконтрольних йому структурах.
Філіп Пронін, голова Державної служби фінансового моніторингу:
- Агентство з розшуку та менеджменту активів, де він був заступником, критикували за неефективне управління мільярдами гривень заарештованого майна.
- Тендерні скандали – непрозорі конкурси, де переможцями ставали компанії, пов’язані з колишніми власниками чи політичними діячами.
- Фортифікаційний скандал – звинувачення у привласнені 200 мільйонів гривень із 400 мільйонів, виділених на будівництво фортифікацій на Донеччині.
- Санкції РНБО проти п’ятого Президента Порошенка були запроваджені на підставі інформації, наданої Держфінмоніторингом, яку очолює Пронін.
Юлія Свириденко, премʼєр-міністерка:
- Скандал із закупівлею техніки для розмінування (2024). Міністерство економіки, очолюване Свириденко, оголосило про закупівлю машин для розмінування за завищеними цінами.
- Звільнення керівництва «Укренерго» та кадровий вплив. Свириденко як член Наглядової ради, а пізніше, як Міністр, була в центрі суперечок навколо кадрових рішень у великих державних компаніях. Найбільш резонансною стала ситуація з колишнім головою «Укренерго» Володимиром Кудрицьким.
- Скандал із мільярдними виплатами ФОПам (Програма «єПідтримка») під час COVID-19 та на початку повномасштабної війни. Програма була розкритикована через масштабне шахрайство.
- Соціальні виплати як популізм влади, які зараз здійснює уряд під керівництвом Свириденко.
- Скандал із затягуванням реформи корпоративного управління.
- Скандал навколо викладацької діяльності Юлії Свириденко у Київській школі економіки (KSE). Згідно її декларації, за 2024 рік фігурувала сума понад 3,1 мільйони гривень (що еквівалентно приблизно $6 000 на місяць). При цьому KSE отримує значне фінансування та державні замовлення на навчання чиновників. Критики стверджували, що високопосадовець, який керує економічною політикою держави та є членом Кабміну, не має отримувати мільйонні гонорари від закладу, який залежить від державного фінансування та рішень цього ж Кабміну.
Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ:
Скандали навколо нього мають переважно військово-тактичний та управлінський характер і пов’язані з високими втратами.
Олексій Соболєв, міністр економіки, довкілля та сільського господарства:
Його професійна діяльністьпов’язана з прозорістю та реформа. Репутація ґрунтується на його попередній роботі, де Соболєв очолював державне підприємство «ProZorro.Продажі» (2018–2023). Цей проєкт вважається одним із найуспішніших прикладів реформ у сфері прозорості та боротьби з корупцією в Україні.
Андрій Сибіга, міністр закордонних справ:
Тут відсутні гучні особисті корупційні скандали чи кримінальні провадження. Основні скандали навколо Сибіги – це політичні та дипломатичні суперечки.
Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради:
- Скандал із компенсацією за оренду житла у тещі (2019-2020), отримав понад 1 мільйон гривень. Стверджував, що кошти повернув.
- Питання щодо вартості маєтку під Києвом. Задекларована вартість будинку 270 кв. м у суму 2,4 мільйони гривень не відповідала реальній ринковій вартості об’єкта.
- Політичні скандали у Верховній Раді: блокування розгляду питань; сексизм та хамство; підписання низки скандальних законів, включаючи законопроєкти, які викликали критику щодо зменшення повноважень НАБУ та САП. Його критикували за те, що він не використав свій вплив для ветування чи затримання цих законодавчих ініціатив.
Михайло Федоров, перший віце премʼєр-міністр, міністр цифрової трансформації:
- Скандал навколо «Армії дронів» – критикували за переплату близько 600 мільйонів гривень за безпілотники, придбані в рамках проєкту «Армія дронів» у фірми з незначним статутним капіталом.
- Справа Держспецзв’язку: колишнього голову Держспецзв’язку Юрія Щиголя та інших чиновників запідозрили у привласненні 62 мільйонів гривень на закупівлі ІТ-продуктів. Ця структура довгий час координувалося Мінцифри, це викликало запитання про зв’язок зі скандалами «Армії дронів».
- Лобізм грального бізнесу – Мінцифрі та Федорову закидають лобізм інтересів грального бізнесу, зокрема компаній, які мають ознаки зв’язку з російським капіталом або працювали в Україні під час заборони азартних ігор.
- Скандали із витоком даних «Дії».
Денис Шмигаль, міністр оборони.
- Скандал із «Великим будівництвом»під час війни. Його уряд продовжив фінансування інфраструктурних проєктів, зокрема будівництва та ремонту доріг, тоді як армія гостро потребувала фінансування та забезпечення.
- Звинувачення у блокуванні фінансової допомоги/затягуванні виділення субвенцій для місцевого самоврядування та виплати боргів підприємствам, а також за запізніле ухвалення ключових рішень щодо тарифів.
- Критикували за невтручання або занадто повільну реакцію на корупційні скандали в міністерствах, які йому підпорядковувались.
- Як прем’єр-міністр він ніс політичну та управлінську відповідальність за діяльність уряду. Його критикували за недостатній управлінський контроль над Міністерством оборони, що стало джерелом численних корупційних скандалів у 2022–2023 роках.
А тепер відповідь на питання: кого не вистачає в РНБО?
Не вистачає тут Буданова. Цікаво як, правда? Президент НАНУ є, а голови ГУР немає.
Від Залужного наш найвеличніший позбавився. Бо ж конкуренція і рейтинги. А тепер, схоже, настала черга Буданова. Чи ето другоє?
Найближчим часом РНБО очікує перезавантаження. Спостерігаємо.
