Показник психічного здоров’я та моральних цінностей господаря?
Поки всі ми чекаємо на звістки з Білого дому, я звернув увагу на те, як змінюєтья камін в Овальному кабінеті за часи правління Президента Дональда Трампа. Він просто обростає золотом! Хіба це не показник психічного здоров’я та моральних цінностей?
Можна запровадити “Індекс каміна”, щоб дослідити, чи з’явиться колись почуття міри. І комусь там муляли українські золоті унітази…
Отже. докладаю декілька фото з Овального кабінету, щоб побачити динаміку.
Перше фото — зустріч Зеленського з Байденом. Класичний мармуровий фриз каміну самодостатній. На каміні — різдвяний вінок.
Друге фото — Зустріч Зеленського з Трампом. На мармуровий камін зверху поставили купу золотих кубків.
Третє фото — Зустріч Мелоні з Трампом. На мармуровий камін приклеїли золочені накладки. Але різблений фриз каміну ще залишився незайманим.
Четверте фото — Зустріч президента ПАР Рамафоси з Трампом — дозволяє детальніше роздивитися елементи каміну.
П’яте фото — сьогоднішня зустріч Зеленського з Трампом. Золота виявилося замало, тому оригінальний мармуровий фриз каміну покрили золотом. Ще додали золочену решітку.
На фото не видно, однак на бічних стінках порталу теж з’явилися золотечні аплікації.
Шосте фото — це один ракурс, щоб роздивитися в деталях. Більше золота!
З сумом уявляю, у що перетвориться камін до завершення президентського строку Трампа.
Дивлюся, і сумно мені. Які ж цінності у людей, що правлять наймогутнішими країнами світу?
Олексій Толкачов
З коментарів:
Павло Жовніренко: Донні-золотар*.
*} для тих, хто знає істинний функціонал цієї давньої професії.)
УСІМ: Для тих, хто не знає: золотар = асенізатор. Вікіпедія підкаже вам, що таке асенізація.
Від УСІМ:
ЗОЛОТОМ ОБРОСТАЄ НЕ ТІЛЬКИ КАМІН…
Мені трапилося побувати на екскурсії в Білому Домі навесні 1996 року, за президентства Білла Клінтон. Самого Клінтона побачити не довелося, хоч хтось із моїх знайомих під час екскурсії зіткнувся із президентом, який кудись ішов. Це було звичним явищем тих років.
Заглядав я і в Овальний кабінет через прочинені двері. Що мене вразило тоді — вичовгана підошвали черевиків ямка на всю ширину порога. Темносірий паркет нагадував мені падкетну підлогу старих корпусів Київського університету… Це і шокувало контрастом до підлоги в будинку ЦК КПУ, а потім адміністрації президента України, де мені траплялося багато разів бувати, і засвідчувало скромність президентського офісу найбагатшої країни світу.
Наприкінці 1990-х і на початку 2000-х зайшлося про оновлення інтерʼєру Білого Дому. Адміністрація президента підготувала кошторис, під який Конґрес мав виділити гроші. Пригадую надзвичайно активне публічне обговорення того кошторису і як його урізали на догоду громадськості — американське суспільство домагалося, щоб інтерʼєр головного офісу США був таким же скромним, як і було задумано від початку.
Зазвичай тимчасові мешканці (квартиранти) Білого Дому кардинально не змінювали обстановку. Либонь, найбільшою заміною в інтерʼєрі Овального офісу була заміна письмового столу. Про ці столи існують цілі доволі цікаві історії…
Дональд Трамп по суті став першим президентом, який порушив традицію й почав агресивно змінювати інтерʼєр відповідно до своїх смаків. На цю тему було чимало розмов за його першої каденції. На цей раз, ні на кого не озираючись, він зламав традицію капітально. Можливо, навіть завдавши шкоди памʼятці американської історії й архітектури.
«Озолотив» Білий Дім майстер із Флоріди, який давно працює з нерухомістю Трампа.
Незʼясованим (поки що?) залишається питання: Трамп зробив це власним коштом чи за рахунок бюджетних асигнувань на фінансування Білого Дому.
Симптоматично, що нинішня американська громадськість, на відміну від попереднього покоління, тему «озолочення» Білого Дому не обговорює.