Як чужинець я не повинен анґажуватися за кордоном у політичні акції, проте ніхто не може заборонити мені за ними спостерігати. Тож я так сьогодні й зробив. Загальне враження: до Євромайдану їм, ще далеко, але до пісенно-концертної Помаранчевої революції вони вже дозріли. А може, навіть і до “України без Кучми”:)
Мої господарі тим часом вирушили на мітинґ із саморобним плакатом, до якого підібрали дюжину слів на літеру І (ай), котра одночасно є й словом “Я”, тобто натяком на гіпертрофоване трампівське еґо. Кожне слово описує персонажа, м’яко кажучи, не найкращим чином.
А ще для натхнення я послухав у записі (на Радіо NV) коментар свого приятеля-історика, де він порівнює американського президента з двома римськими імператорами – Нероном і Калігулою. А тоді переглянув добрий десяток статей у мережі, де автори так само порівнюють Трампа з тими двома римськими персонажами, разом і поодинці. Перша із тих статей датована літом 2016, коли Трамп іще тільки готувався до перших виборів, остання, з-під пера г’юстонського професора Роберта Зарицького, вийшла два місяці тому. Вона, як на мене, найцікавіша та ще й вільно доступна. Рекомендую.
