Служба зовнішньої розвідки України розсекретила документи, повʼязані з будівництвом пам’ятника Шевченкові у Вашингтоні
Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України, пов’язані зі спорудженням пам’ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні у 1964 році, я вивчав саме на тлі нинішніх подій у Вашингтоні.
Цікаві напрошувалися асоціації… Загалом історія підтримки (не підтримки) Сполученими Штатами Америки українського питання, української незалежності і державності за останні 100 років цікава і різнобарвна. Її треба знати, щоб впевненіше почуватися у майбутньому.
Попри це сьогодні, у день народження Шевченка, хочеться закцентуватися на позитиві, на тому, як американські президенти, сенатори, конгресмени оцінювали нашого Великого Кобзаря, які слова підтримки українській справі знаходили, як красиво говорили про цінності, ідеали свободи і демократії. Для прикладу наведу лише кілька витягів із архівних документів.
Нагадаю, що чотири президенти США певним чином дотичні до цієї історії. У вересні 1960 року тодішній президент США Дуайт Ейзенхауер поставив свій підпис під резолюцією про надання дозволу на спорудження пам’ятника Шевченку у Вашингтоні і тим самим надав їй статусу Закону. Він же офіційно відкривав пам’ятник.
У вересні 1963 року Джон Ф. Кеннеді привітав американських українців з освяченням майдану під будівництво пам’ятника і сприяв здійсненню проєкту. У вітальному листі він оцінив творчість Кобзаря як «благородну частку» американської історичної спадщини.
Почесним головою Комітету зі спорудження пам’ятника Шевченку став 33-й президент США Гаррі Трумен.
Ліндон Б. Джонсон (чинний на той час президент США) на відкритті пам’ятника не був, водночас надіслав привітання. Крім цього гарно висловлювався про Шевченка: «Він був більше ніж українцем – він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше ніж поетом – він був безстрашним борцем за права й волю людей».
Крім цього на урочистостях з нагоди відкриття пам’ятника 27 червня 1964 року американські сенатори та конгресмени, як свідчать розсекречені документи, «прославляли ідеї боротьби за волю, проповідувані Шевченком, та висловлювали признання українцям за їхню стійкість і вірність тим ідеям».
А в липні 1964 року сенатор Кітінг під час виступу в сенаті США завив таке: «Вражаюча статуя, що височить сьогодні в столиці нашої країни, служить для всіх нас нагадуванням про тиранію совєтів… Вони неодноразово намагалися перекрутити його вимогу свободи для всіх народів і права обирати уряди за власним розсудом… Пам’ятник Шевченку служить постійним нагадуванням про жорстокість совєтів, які постійно роблять спроби придушити свободу – навіть ідею свободи в пригноблених країнах Східної Європи. Цей пам’ятник виконує ще одне завдання. Він постійно нагадує американському народові про його зобов’язання здійснити надії Шевченка на визволення українського народу і всіх народів світу… Вигляд цього пам’ятника не дасть нам забути про наших друзів…».
Тут є над чим порозмірковувати…
Не менш цікавою є історія з багаторічними оперативними контрзаходами кдб срср навколо спорудження пам’ятника Шевченку і втягування у цей процес представників творчої інтелігенції.
Олександр Скрипник
Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності
Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності — Історпчна правда
