Погляд на перебування Зеленського в США з презентацією «плану перемоги України»
Я читаю коменти про перебування президента Зеленського в США і розумію, що шановне панство по той бік океану добряче поробили пропагандою, що розуміння реальності геть усе відсутнє, але віра у слова обіцянок є неодмінною, як і ненависть до Трампа.
Я про конкретику сьогоднішнього сприйняття з нашого американського берега візиту українського президента, прохань до нього спікера Палати представників Джонсона звільнити посолку Маркарову, і ще багато чого у деталізації.
Останнім часом все частіше звучить про «втручання України у вибори США». І тут є сувора правда, коли пан президент весь час ллє солодке на демократичних «колег», коли на захист Маркаровоі вже вишукалась ціла армія адвокатів, які все знають і дають поради.
От, наприклад, пан колишній посол України в США Валерій Чалий, якого звільнив з посади у липні 2019 році нинішній президент, пише у ФБ:
«Зараз було б зовсім неправильно «топити» діючу пані посла Україні в США Оксану Маркарову. В будь-якому разі. Звільнити прямо зараз — це буде слабкою позицією. Своїх представників в непростих умовах треба захищати!
Тим більше, що пані Маркарова працює в чіткій координації з офісом Президента України. Сподіваюся, що і там не буде поспішних рішень.»
Цілком зрозуміла позиція, що «своїх не здають». При цьому забувають шановні додати про весь список послужний пані Маркарової, яка не тільки прекрасно заробляє ще й на ресторанах, нерухомості в США, на контактах з Яресько, особистої любові до Пелосі. Пригадала пані Оксану, що під час звернення Байдена до нації два роки тому, так ніжно цвірінькали з чоловіком пані екс-спікери. І все, що зробила ця пані посол, можна звести хоча б до головної ї заслуги — до роботи по ненаданню ленд-лізу, про втручання у протести громадян США, які саме вимагали цей ленд-ліз, про втручання у роботу «Голосу Америки», що є структурою державної і проплаченою за рахунок бюджету США. А ще про диктат діаспорі і розділення її на «правильну» і «неправильну», над знущання з американських ветеранів, які вимагали зброю для України. Я написала в червні ще минулого року про борщ від ресторану пані посла Маркарової, що вимірюється літрами української крові. І нульова реакція від української влади. Проте, посилення цькування тих, хто відчувають гіркий присмак того борщу у Вашингтоні.
Тут роман можна написати, але саме ця велика пані (і зовні, і зсередини) повинна була бути оголошеною persona non grata давно. Республіканці довго запрягали і нарешті терпець урвався. Спікер Джонсон написав все вірно: тут зсередини це розуміємо все, а заокеанські обирачі американських президентів не дуже.
Пригадала того ж пана Валерія Чалого у 2016 році, коли демократи також промили мозок українцям з Хіларі. При цьому забули , чиє прізвище стоїть під славнозвісним меморандумом Будапештським. І про кнопочку «перезавантаження» з країною , яка стала просто Z, також забули, хто ту кнопочку натискав. Але вся команда Порошенка топила за мадам Клінтон, яка уособлює для більшої половини громадян США той самий образ корупції, брехні і звʼязків з ворогами США. Всі роzійські сліди, що вигадала пані Клінтон, привели до неї ж.
Пан Зеленський радісно бере участь у Глобальній ініціативі подружжя Клінтон, яка довго була законсервована і раптом два роки тому «воскресла». Це воскресіння відбулося після того, як подружжя пограбувало добряче Гаїті. Про багато чого можна нагадати і про Пінчука, який стільки мільйонів від щедрот надав саме Фонду Клінтонів, бо партнери же.
А же хочу освіжити памʼять декому про 2016 рік виборів, коли зʼявилося багато запитань до демократів у контексті того, що підрядник DNC Олександра Халупа запитувала в українського уряду інформацію про операції Пола Манафорта всередині країни в надії винести це питання на розгляд Конгресу.
«Пізніше Халупа намагалася домовитися, щоб президент України Петро Порошенко прокоментував зв’язки Манафорта з Росією під час візиту до США під час кампанії 2016 року», — сказав посол України пан Чалий у 2019 році виданню The Hill.
«Посольство познайомилося з пані Халупою через її співпрацю з українською та іншими діаспорами у Вашингтоні, округ Колумбія, а не в якості її DNC. Пізніше ми дізналися про її причетність до DNC», — сказав Чалий у заяві посольства. «Ми були здивовані, побачивши інтерес Олександри до справи пана Пола Манафорта. Це була її власна справа. Представники посольства однозначно відмовилися будь-яким чином втручатися, оскільки ми були переконані, що це виключно внутрішня справа США».
З 2016 до 2019 забагато часу пройшло. За цей час і нардеп України Лєщенко також намагався у нас тут Америкою мандрувати у пошуках компроматів на Трампа. Чи не вважаєте це втручанням?
Про шантаж президента України Порошенка в 2015 році мільярдом допомоги американської в обмін на зняття українського прокурора Щокіна, який зовсім не білий і пухнастий, але тут шантаж віце-президента США іноземної країни, в якій вдало «працював» на користь цілої родини син другої персони США. Як це називається? Чи є то послуга за послугу?
До речі, саме те, що Трамп поцікавився роботою сина недоторканого у Зеленського, коштувало 45-му президенту ганебного цькування з боку демократів під назвою «Iмпічмент», що оголосив йому демократичний склад Палати представників після прослуховування десятків годин відвертої брехні і упередження «свідків».
Документи знайшлися, смердючість залишилася, ніхто перед Трампом не вибачився. І після того всього Зеленський ще вимагає від Трампа якихось відповідей не у зовсім коректних запитаннях.
Тут 2024 рік і знову вибори в США. В Україні повномасштабна війна, яку дозволив сенільний 46-й. Але запитує президент України у Трампа, що той робитиме. Між 2020 і 2024 відбулись страшні події в свїй непередбачуваності і вангувати про те , що буде завтра, мʼяко кажучи, не дуже серйозно.
Але відчай, і треба винуватого призначити… Тут традиційно все без змін.
Спікер Джонсон озвучив просто бажання мільйонів громадян США відправити пані посла Маркарову кудись подалі від Америки і Білого дому за її служіння «двом панам». І це є нормальною реакцією на завгарання посла іноземної країни з однією з партій напередодні виборів .
Тут ще голова наглядового комітету Палати представників Джеймс Комер, у середу, 25 вересня, написав листи до Білого дому, Пентагону та Міністерства юстиції з проханням отримати документи щодо ймовірного «зловживання державними ресурсами» адміністрацією, щоб дозволити Зеленському нібито «втрутитися в президентські вибори 2024 року».
«У 2019 році Палата представників, яка була контрольована демократами, оголосила імпічмент президенту Дональду Дж. Трампу за зловживання владою згідно з теорії про те, що він намагався використати іноземного лідера — президента України Володимира Зеленського для отримання вигоди від своєї президентської кампанії 2020 року, незважаючи на відсутність будь-яких доказів протиправних дій з боку президента Трампа», – написав Комер.
Проте, адміністрація Байдена-Гарріс «нещодавно доставила того самого іноземного лідера — президента України Володимира Зеленського — рейсом, що фінансується американськими платниками податків, до Пенсільванії, штату, де відбуваються «бойові дії» майбутніх президентських виборах 2024 року, які описують як «найскладніше поле битви для перемоги віце-президента Камали Гарріс».
Комер також зауважив, що маршрут Зеленського включав зупинку для зустрічі з губернатором Пенсільванії Джошем Шапіро, який є дуже впливовою людиною у Дампартіі.
Комер також процитував нещодавнє інтерв’ю Зеленського, в якому він критикував Трампа та його напарника, сенатора Джей Ді Венса, назвавши сенатора від Огайо «надто радикальним».
«Крім того, він висловив переконання, що президент Трамп і його адміністрація не зможуть зупинити війну, незважаючи на те, що це одна з головних передвиборчих платформ президента Трампа (і мир у регіоні за всієї колишньої адміністрації Трампа)», — написав Комер.
«Ця риторика іноземного лідера… щодо політичного опонента нинішньої адміністрації викликає велике занепокоєння», — написав Комер. «Комітет розслідує будь-яку координацію чи комунікацію між адміністрацією Байдена-Гарріс, офісом губернатора Пенсільванії та президентом Зеленським щодо використання або спонукання до використання державного майна для отримання політичної вигоди в президентській кампанії віце-президента Гарріс».
Листи Комера були адресовані Гарленду, міністру оборони Ллойду Остіну та помічнику президента та раднику Білого дому Едварду Сіскелу. Комер вимагав від агентств документи та записи до 2 жовтня.
Щоб зайві розмови відкинути, президент України Зеленський разом з пані послом Маркаровою поїхав у липні до Юти разом з губернатором-республіканцем. А ні літака ВМС США, а ні політичних заяв… Ось таке у нас тут. І всі завмерли в очікуванні.
І з найприємнішого… За кілька днів до закінчення 30 вересня терміну дії прописаної допомоги президент Байден у четвер оголосив про приблизно 8 мільярдів доларів допомоги Україні, знявши мільярди доларів військових запасів з Пентагону. У цих мільярдах є ті самі гроші, які «пацюки зʼїли», або памʼять підвела 46-го. Проте, додаткову батарею протиповітряної оборони Patriot та розширену підготовку пілотів F-16 також пообіцяв президент США Україні.
Зустріч Байдена з Зеленським, нагадує всі попередні: знову багато слів, обіцянок і втома від реальності, але ще є надія на перемогу і підтримку західних союзників.
І раптом пригадуєш, що Байдену вже на вихід треба, а він раптом за 40 днів до виборів пригадав, що час збільшити допомогу Україні і наказав Пентагону виділити все фінансування, що залишилося, що вже схвалене Конгресом, перш ніж він залишить посаду, сподіваючись забезпечити Київ для перемоги незалежно від переможця президентських виборів у США в листопаді.
Ні, справді добрий дідусь, який керує всім: і війною, і миром, і з Україною разом, і з Z також. А найголовніше переймається питаннями розбудови України після війни. Ось вам і ціна допомоги після війни. Про Пенні Пріцкер і Blackrock пригадала…
Стара світлина попалася від 2023 року і сльозу бачу в контексті старих обіцянок-цяцянок. І хочеться повірити, але щось не віриться…
Чи тільки я така зневірена? А допомога потрібна вже давно і не по краплі, як в лікарні. Потужно треба бити і памʼятати, що словам політиків і їхнім обіцянка де дуже треба вірити, як і не варто грати у чужі ігри на чужому полі…