Недавні сенсаційні знахідки, які десятиліттями тримали свою таїну в алюмінієвому бідоні у схроні однієї з криївок побіля сколівського Верхнього Синьовидного, актуалізували давню ініціативу тамтешніх патріотів-ентузіастів зі створення в цьому селі Музейного осередку ОУН-УПА — криївки, бібліотеки-архіву, Хресної дороги. Ініціатором цього архіактуального за нової війни українців із московією починання виступила колишня краянка із Верхнього Синьовидного, а нині відома західній діаспорі громадська діячка, медикиня, журналістка й письменниця Галина Кавка.
Новина про свіжі сенсаційні знахідки в тамтешній криївці ОУН-УПА не давали увесь цей час мені спокою. Тому й рішився відкласти все суєтне й вибратися з Києва в те село. Інтерес підігрівали дві осібні знахідки в криївці з раритетного підпільного друкарства ОУН-УПА. Історію його мені пощастило дещо раніше достеменно дослідити й описати в час наукового стажування у Великої Британії. Як відомо, після завершення Другої світової війни в Лондоні осіло бандерівське крило української політичної еміграції Воно й заснувало там знамениту на весь світ Українську Видавничу Спілку (УВС), місячник української суспільно-політичної думки «Визвольний Шлях» та єдиний у світі музей Степана Бандери.
Саме з Лондона упродовж десятиліть посередництвом ефектно діючої агентурної мережі на територію підрадянської України було нелегально переправлено десятки тисяч «бронебійних» видань УВС. Вони й допомагали руйнувати російсько-радянську імперію зсередини.
Серед низки видавничих серій УВС були дві, які мали стосунок до діяльності підпільних х друкарень поставців у Україні: «Бібліотека українського підпільника» та «Передруки з друкарень криївок ОУН-УПА». Найголовніша з них – книга-легенда воюючої нації – «Хто такі бандерівці та за що вони борються». В Лондоні її перевидали 1953 року накладом 13 тисяч прим. Доти її тиражували в підпільних умовах в Україні. Примірник, що виявлено в Криївці Верхнього Синьовидного – видання 1948 року. Поряд у бідоні сусідував і ще один раритет – «Український колядник», – виданий у Відні 1944 року…
З почастішим сердечним пульсом беру до рук ці книги. Побиті часом, але ще живі. Ще тримають між своїми сторінками тепло, емоції, мрії тих, хто творив їх, передавав з рук у руки, ховав для нащадків у цьому легендарному бідоні.
Енкаведисти з особливою люттю руйнували не стільки самі криївки УПА, скільки все те, що там було, що живило дух воюючої нації: жовто-сині і червоно-чорні прапори, друкарські машинки, радіопримачі. І ось такі брошури.
Щиро дякую новим львівським побратимам за щирий і зацікавлений супровід у цій незабутній поїздці шляхами криївок ОУН-УПА: львівському журналістові Володимиру Прохні, краєзнавцеві і журналістові зі Сколого Ігорю Чудійовичу та директорці Сколівського історико-краєзнавчого музею Тетяні Зінкевич.
Щирі вітання в американську Парму шлю цим матеріалом Галині Кавці, від якої походить ініціатива створення на її малій Батьківщині цього сакрального музейного комплексу. Вірю, що він постане. І стане ще одним живосилом воюючої нації.
Микола Тимошик
Post Scriptum:
Поширення посилання на цю публікацію у Фейсбуці було видалене.
