Значення має лише територія
У перспективі, ми завжди сприймаємо війни насамперед з точки зміни кордонів/територій на користь (чи як втрату) того чи іншого народу. Або, в цілому, зникнення держав і націй. Втрата техніки, зброї, коней і людей має лише статистичне й додаткове значення. Насправді, взагалі, не має. Значення має лише територія.
Літаки й танки досить швидко набудовуються, нації, що й так – мільярд за мільярдом – збільшують населення планети, швидко поновлюють чисельність. За наявності території. Не буде території – не буде й нації. Мала територія – малочисельна нація, приречена, рано чи пізно, на знищення сусідніми націями. Що більша територія, то більше шансів для нації. Так триває не перше тисячоліття. Насправді, нічого нового.
Лише територія, її якість (здатність відтворювати ґрунтові ресурси й сонячну енергію, корисні копалини на глибині, вода тощо) є на цій планеті вичерпними. Можна зробити будь-що, крім метрів поверхні на планеті – вони пораховані й вичерпні.
Фразу «нам головне не територія, а люди», могла прийти в голову лише невігласу або, швидше за все, була однією з технологій впливу РФ, яка знайшла місце в мізках недорозвинених. Росіяни знають правду, тому кладуть металеві машини й солдат штабелями, відвойовуючи чи то в довірливих чи то нерозвинених сусідів метр за метром і кілометр за кілометром. Ідеться про найкращі переважно зрошувальні природою ґрунти на планеті в чудовій кліматичній зоні, під якими лежать безцінні мінеральні ресурси.
Після окупації (ліквідації) України РФ матиме найбільшу й найрозкішнішу територію на планеті, 36% світового зерна, найбільше урану й сотні інших унікальних ресурсів. За кілька десятків років, якщо буде така задача, населення агресора досягне необхідної кількості для ведення господарства на всій території держави та для її оборони й, можливо, підготовки до чергового «розширення життєвого простору». Тоді вплив Росії на планеті набуде таких масштабів, що попередники кремлівців, чингизиди, позаздрять і тихо аплодуватимуть.
Уже давно не є оптимістом (і всі найгірші прогнози підтверджуються + «чорних лебедів» для нас ставатиме більше й більше), але в українців, у разі поразки (втрати території для життя нації) є два основних варіанти: загинути в обороні власного національного простору (території); влитися в інші нації, в російську або в будь-яку іншу будь-де в світі – з точки зору історії, результат буде приблизно однаковий: втрата національності одразу (в РФ) або через 2-3 покоління. У Польщі, Канаді, Австралії…
У цьому контексті дурнувата фраза «Все буде Україна!» може мати потаємне правдиве значення: якщо українці розчиняться у всіх інших націях світу, то, дійсно, у певному сенсі, «скрізь потроху буде Україна».