1.
На днях мав уже класичну розмову з кількома сержантами. Як завжди, щось на кшталт: командири довбодятли, нічого не знають, не вміють керувати, тільки відправляють людей на смерть. Особливо запекло вони кляли професійних військових, звинувачуючи їх у всіх бідах. Зокрема, у тому, що вони тільки тим і займаються, що вислужують собі чергову зірочку за рахунок смертей своїх підлеглих.
Якби, і зауважити особливо нічого. У деякій мірі вони праві. «Але Є Одне Але» (с)
1. Вони озвучили не свою думку — вона останнім часом дуже активно просувається у соцмережах.
2. Вони, як і багато хто перед ними, не пройшли тест на “окоп кулеметника”. Тобто вони не знають як він має виглядати. І це після двох років участі у бойових діях.
3. «Книжки не працюють, зараз інша війна». На запитання, які саме книжки не працюють, була класична відповідь: «Не знаю, я їх не читав».
Ну, а тепер щодо професійних військових кар’єристів. Моя класична відповідь проста: бачили очі, що вибирали, тепер їжте, повилазьте.
Трішки складніше: протягом більше, ніж двадцяти років, наше суспільство обирало тих, кому армія була не потрібна. Кожен уряд намагався продати побільше і зробити армію поменшою.
Спільними зусиллями, військові були переведені у статус державних маргіналів. До 2014 року ви часто бачили на вулиці людей у військовій формі? А знаєте, чому?
Бо було соромно показувати, що ти військовий. Бути військовим тоді означало бути невдахою. В значній мірі, так і було. В армії залишалися тільки ті, хто не мав шансів знайти нормальну роботу в цивільному житті, або ті, кому залишалося кілька років до пенсії.
Це називається негативна селекція (відбір). Так, у більшості своїй, керівні посади зайняли, дуже м’яко кажучи, далеко не найкращі представники суспільства.
Щоб далеко не ходити, згадайте, як хлопців після АТО називали неадекватними. Як їх посилали під три чорти. Як не хотіли возити в маршрутках по посвідченнях УБД. Та й зараз від армії ховаються. А віддуваються за все — залишки цвіту нації. І керують ними ті, кому не знайшлося місця на святі життя українського суспільства. А що ви хочете від тих, хто тільки і вміє висиджувати, вичікувати, нічого не робити або створювати паперовий движ замість реальної роботи. Ті, хто створив упа — українську паперову армію.
Ось так і живемо. Одні, замість воювати, плодять папери, а другі, замість учитися військовій справі, розповідають, які навколо підераси.
Вітаю, “ми зробили їх разом”. Іншими словами: не треба ображатися на дзеркало.
2.
Я великий зрадофіл. Але ви мене переплюнули.
Ми всі помремо. Хтось раніше, хтось пізніше. Змиріться.
Найближчих років 30 України не буде у звичних вам кордонах. Для того, щоб дізнатися причини, — дивимося у дзеркало.
Зняли генералів? Радійте. Або плачте. Пофіг. Домашнє завдання ніхто не відміняв.
Ви сильно слухали старих упівців, які казали, що московит — ворог? То якого милого ви зараз звинувачуєте у усіх смертних гріхах усіх підряд?
Зняли генералів? І що Відкинемо Залужного. Вам кажуть, що Сирський — м’ясник. Не питання.
Зубанич — чули такого? Його зняли. Що скажете? А для мене —це була найприємніша новина. Чули, як одна українська бригада вела бій проти іншої української бригади? Це — Зубанич.
Мойсюк? Генерал, якого бояться усі збройні сили. Що доброго він зробив? Розкажете?
Далі продовжувати?
Розвели тут нюні. Зробили з дятлів мучеників. Заткнули хлібала.
Ворог — московити і всі, хто працює на них.
Друг — лише той, хто працює на перемогу українців.
Друзів немає. Є лише національні інтереси. Сьогодні ти забезпечуєш мої національні інтереси — ти друг. Завтра ти працюєш проти мене — ти ворог.
Сьогодні влада спрацювала проти національних інтересів України. Вона — хто?
Ти впевнений? На підставі чого? Включи голову. Світ не є чорно-білим.
Не зрозуміли думки? Тоді жорстко: Ти хто по спеціальності? Думаєш, кухарка, чи клоун може правити державою? Тоді, уяви собі, що будівельник буде вчити стоматолога лікувати зуби. Уявив? Хочеш собі такого стоматолога?
А чому ти захотів, щоб актор правив твоєю державою? Це ж те ж саме.
Поржав? А тепер заткнув хлібало, і дав можливість робити роботу військовим.
Від тебе треба виконання своїх громадянських обов’язків. Не більше. І не менше. І немає чого тут нити. В Країні війна.